<<
>>

Документ № 5 ЗАКОН ПРО ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (16 липня 1875 р.) (витяги)

Стаття 1. Сенат і палата депутатів збираються щороку в другий вівторок січня в разі, якщо президент республіки не призначить скликання на більш ранній термін.

Обидві палати повинні засідати не менше 5 місяців щороку.

Сесія однієї палати починається й закінчується одночасно з сесією другої.

Стаття 2. Президент республіки оголошує про закриття сесії. Він має право екстреного скликання палат. Він повинен їх скликати, якщо цього вимагає абсолютна більшість членів кожної палати у проміжку між сесіями.

Президент може відстрочити засідання палат. Проте, відстрочення не може ані тривати більше місяця, ані повторюватися більше двох разів протягом тієї ж сесії.

Стаття 3. Принаймні за місяць до спливу законного терміну повноважень президента республіки палати повинні об’єднуватися в національні збори для обрання нового президента.

Якщо не настане скликання на 15-й день, то таке об’єднання відбуватиметься за законом до спливу терміну цих повноважень.

У разі смерті або відставки президента республіки обидві палати збираються негайно за законом.

У разі, якщо, в силу застосування статті 5 закону від 25 лютого 1875 р., палата депутатів буде розпущеною в той час, коли відкриється вакансія на пост президента, то негайно мають бути скликані виборчі колегії й за законом зібраний сенат.

Стаття 5. Засідання сенату і палати депутатів прилюдні. Однак кожна палата може розпорядитися про закриття дверей засідання на вимогу певного числа своїх членів, встановленого наказом.

Вона вирішує потім абсолютною більшістю голосів, чи має засідання бути відновленим з того ж предмету, як прилюдне.

Стаття 6. Президент республіки спілкується з палатами через послання, які читаються з трибуни одним з міністрів.

Міністри мають доступ в обидві палати і їх повинні вислухувати, коли вони того вимагають. Вони можуть притягати на допомогу собі особливих комісарів, які призначаються для обміркування певного закону декретом президента республіки.

Стаття 7. Президент республіки оголошує закони протягом місяця, що йде за передачею урядові остаточно ухваленого закону. Він повинен оголошувати протягом трьох днів закони, що їх оголошення буде визнане спішним спеціальною постановою тієї чи іншої палати.

Протягом терміну, встановленого для оголошення, президент республіки може звернутися до обох палат з мотивованим посланням про нове обговорення, в якому йому не може бути відмовлено.

Стаття 8. Президент республіки укладає й ратифікує договори. Він доводить їх до відома палат, як тільки інтереси і безпека держави це дозволяють.

Договори мирні, торговельні, які покладають на державу фінансові зобов’язання, які стосуються особистого стану і права власності французів за кордоном, є остаточними лише після ухвалення їх обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території не можуть відбуватися, інакше як за законом.

Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без попередньої згоди обох палат.

Стаття 10. Кожна з палат є суддею в питанні про наявність права бути обраним у її членів і про правильність їх обрання; тільки вона може приймати їх відставку.

Стаття 11. Бюро кожної з палат обирається щороку на весь час сесії і для будь якої надзвичайної сесії, котра може мати місце до відкриття звичайної сесії наступного року.

При об’єднанні обох палат у національні збори їх бюро складається з голови, віце- голів і секретарів сенату.

Стаття 12. Президент республіки може бути відданий під суд тільки палатою депутатів і судитися тільки сенатом.

Міністри можуть віддаватися під суд палатою депутатів за злочини, заподіяні при виконанні службових обов’язків. У цьому випадку їх судить сенат.

За декретом президента республіки, ухваленим у раді міністрів, сенат може перетворюватися в найвищий суд, щоб судити будь-яку особу, яку обвинувачують у замахові на безпеку держави.

Якщо слідство розпочато звичайними судовими органами, то декрет про скликання сенату може бути виданий лише до постанови про дальше направлення справи. Закон визначить порядок обвинувачення, слідства і суду.

Стаття 13. Ні один із членів тієї чи іншої палати не може бути відданий до слідства або суду за висловлені ними думки або голосуванні при виконанні своїх обов’язків

Стаття 14. Ні один із членів тієї чи іншої з палат не може під час сесії підлягати переслідуванню або арешту у кримінальному або поправному судовому порядку, інакше як з дозволу палати, до складу якої він належить, за винятком випадку захоплення на місці злочину.

Затримання члена тієї чи іншої з палат або порушене проти нього переслідування повинні бути перервані під час сесії і на весь її час, якщо палата цього вимагає.

М.: Остожье,

<< | >>
Источник: Бостан Л. М., Бостан С. К.. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-е вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008— 730 с.. 2008

Еще по теме Документ № 5 ЗАКОН ПРО ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (16 липня 1875 р.) (витяги):

  1. Документ № 5 ЗАКОН ПРО ВІДНОСИНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ (16 липня 1875 р.) (витяги)
  2. І. Література
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -