<<
>>

§ 5. Директорія

Термідоріанці після державного перевороту 27 липня 1794 року скасували надзвичайне соціально-економічне законодавство якобінців. Були розпущені Комітет суспільного порятунку, Паризька комуна і ре­волюційні комітети.

Зазнав реорганізації Революційний трибунал.

Новий конституційний документ був ухвалений Конвентом у серп­ні 1795 року і одержав назву Конституції ІІІ року Республіки. Її харак­теризували поміркований характер і втрата революційного пафосу. Про такі права народу як право на повстання і опір гнобленню не згаду­валося. Документ зробив ставку на закріплення економічних, мораль­них та правових підвалин буржуазного суспільства з метою стабіліза­ції його розвитку.

Конституція скасовувала всезагальне чоловіче виборче право і від­новлювала цензову систему. Було відновлено й принцип поділу влади, де пріоритет надавався законодавчій гілці, представленій двопалатним законодавчим корпусом. Він складався з Ради старійшин (250 чоловік, які обиралися з осіб не молодше 40 років) і Ради п’ятисот, яка фор­мувалася з осіб не молодше 30 років. Право законодавчої ініціативи мала тільки Рада п’ятисот, але закон набирав чинності лише після його ратифікації Радою старійшин. Відхилений законопроект міг бути зно­ву внесений на обговорення через рік. Таким чином, до статусу зако­нодавчого корпусу закладалися суперечності, які зумовили нежиттє­здатність системи в цілому.

Виконавча влада зосереджувалася в руках Директорії, яка склада­лася з п’ яти членів, що обиралися Законодавчим корпусом шляхом таємного голосування. Склад Директорії щорічно поновлювався. Функ­ції голови члени Директорії здійснювали почергово. Але це не сприя­ло зміцненню демократичних колегіальних принципів правління, а навпаки, призвело до концентрації влади в одних руках. Режим Ди­ректорії був нестійким. З одного боку, вона була змушена боротися проти монархістів (розстріл англійського експедиційного корпусу в Нормандії і придушення монархічного заколоту в Парижі в 1795 році), а з другого - тримати в покорі голодні маси (безжальний розстріл у квітні - травні 1795 року голодних парижан у Конвенті). Директорія, яку очолювали одіозні особи - Фуше і Баррас (страшенні терористи і продажні хабарники водночас), була ізольована від суспільства і вна­слідок повинна пасти.

<< | >>
Источник: Історія держави і права зарубіжних країн : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л. М. Маймескулов, Д. А. Тихоненков, В. В. Россіхін, С. І. Власенко ; за ред. Л. М. Маймескулова. - Х,2011. - 520 с.. 2011

Еще по теме § 5. Директорія:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -