<<
>>

15.9. Славна революція 1688-1689 рр.

На відміну від Першої революції, Друга - Славна - була абсолютно безкровною. Це був державний переворот, у результаті якого панівні класи передали королівську владу штатгальтеру (від мім.
зІаІІИаІІег-намісник) Нідерландів Вільгельму Оранськаму, зятю Якова II Стюарта, усунувши останнього з англійського престолу. Переворот став результатом компромісу між буржуазією та "новим дворянством" (партією вігів) і частиною великих консервативних землевласників, інтереси яких відстоювала партія торі.

Причиною перевороту було незадоволення партії вігів і частини торі самодержавною та прокатолицькою політикою Якова II, що загрожувала активізацією народного руху та притісняла інтереси буржуазії й "нового дворянства". Запрошуючи Вільгельма на престол, парламентарі вважали, що він, заклопотаний проблемами на континенті, не дуже буде втручатися в англійські справи.

Підсумком перевороту було встановлення в Англії конституційної монархії, в якій вищою владою, що відображала волю значної частини земельних аристократів і великої буржуазії, став Парламент. Перемога цих сил над королівським абсолютизмом була закріплена в 1689 р.

114

Білем про права, підписанням якого супроводжувалася коронація та який і донині є чинним конституційним актом Великобританії.

15.10. Біль про права 1689 р.

Прийнятий в жовтні 1689 р. англійським Парламентом Біль про права юридична закріпив встановлення в Англії конституційної монархії. Цей акт істотно обмежував королівську владу на користь Парламенту, а саме: -

король не мав права без згоди Парламенту скасовувати, при зупиняти закони чи звільняти будь-кого від їхньої дії; -

без згоди Парламенту король не міг встановлювати та збирати які-небудь податки; -

королю заборонялося без згоди Парламенту збирати й утриму вати армію; -

вибори до Парламенту мали бути вільними; -

виступи й обговорення актів у Парламенті не повинні були обмежуватися та контролюватись будь-яким чином; -

Парламент мав право приймати будь-які закони; -

Парламент мав скликатися досить часто; -

королівські витрати щорічно затверджував Парламент.

Крім цього, Біль про права встановлював відповідальність міністрів перед судом, надавав право підданим звертатися з петиціями безпосередньо до короля, встановлював порядок успадкування престолу та ін.

<< | >>
Источник: Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с.. 2008

Еще по теме 15.9. Славна революція 1688-1689 рр.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -