15.3. Перша громадянська війна (1642-1646 рр.)
22 серпня 1642 р. король оголосив війну Парламенту. Розпочалися сутички роялістів (від франц. гоуаі- королівський) - "кавалерів" (лайливе прізвисько, дане прибічниками парламенту своїм супротивникам -роялістам, королівським офіцерам і солдатам) з прибічниками Парламенту - "круглоголовими" (лайливе прізвисько, дане прибічниками короля прибічникам Парламенту, походить від поширеного в середовищі буржуазії звичаю стригти волосся в кружок (під скобку, макітру)).
Поступово Англія розділилася на два військові табори -на боці Парламенту виступили економічно розвинені південно-східні графства на чолі з Лондоном, на боці короля - більш відсталі графства Сходу та Заходу. Було створено регулярні армії.108
Спочатку успіх перебував на боці короля, бо- в розпорядженні Парламенту було лише неорганізоване ополчення графств. До того ж, на думку члена Парламенту О. Кромвеля, основною причиною поразок парламентських сил була відсутність в армії революційної дисципліни та натхнення. Вихід він убачав у перетворенні армії на народну, революційну, здатну перемагати.
11 січня 1645р. було прийнято рішення створити нову парламентську армію - армію, так званого, нового зразка. Це була 22-тисячна дисциплінована армія з вільних селян і ремісників, натхненна ціллю перемогти армію роялістів. На офіцерські посади був відкритий доступ кожній здібній людині (полковниками стали Фокс - котельник, Прайд- візник, Рейнсборо - шкіпер та ін.). Демократизація парламентської армії посилила її боєздатність. 14 червня 1645 р. в битві при Нейзбі королівську армію було розгромлено. Накінець 1646 р. Перша громадянська війна завершилася перемогою Парламенту. Карл І тікає до Шотландії, але згодом (у 1647 р.) шотландці видають його "довгому" Парламенту.