15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії

Буржуазне право Англії, що виникає разом зі становленням буржуазної держави, було прототипом англосаксонської правової системи. Основним джерелом цієї правової системи був судовий прецедент, який вважався обов'язковим для судових установ.

Англійське буржуазне право мало певні особливості: феодальний архаїзм форм; значна самостійність англосаксонських правових інститутів; відсутність зводу чинних норм.

Та, незважаючи на це, воно засновується на таких основних принципах буржуазного права:

118

необмеженому праві приватної власності; свободі договору; формальній рівності всіх перед законом тощо.

У тогочасній Англії було відсутнє цивільне право як галузь права, закони стосувалися лише конкретних сфер цивільного права, але й вони не були зведені в якусь систему. Англійське право не передбачало поділу речей на рухомі та нерухомі, воно встановлює інший розподіл -реальна власність (земля, родова нерухомість, титули), розпоряджання якого було обмежене певними формальностями, й особиста власність (решта предметів і права), якою можна було розпоряджатися вільно.

Значного розвитку в ХУШ-ХІХ століттях набуває договірне право— створювалися правила не лише щодо певних видів договорів (купівлі-продажу, дарування, застави, публічного перевезення вантажу та пасажирів, страхування тощо), але й поступово вироблялися загальні правила про зобов'язання.

У сімейному праві, поруч з церковним шлюбом, із 1836 р. виникає громадянський шлюб, але він не був обов'язковим. Главою сім'ї був чоловік. Діти до 21 року перебували під батьківською опікою. У1857 р. було введено розлучення, що для чоловіків було більш простим, аніж для жінок.

У спадковому праві закріпився принцип свободи заповіту. Заповідати майно могла особа, котрій виповнився 21 рік. У спадкуванні земельної власності зберігалися середньовічні звичаї -вона переходила до родичів по спадній лінії.

Кримінальне право вирізнялося консерватизмом і відсутністю кодифікованого законодавства.

Зберігалася тричленна структура кваліфікації злочинів, яка сформувалася ще в епоху Середньовіччя: тризн (зрада), фелонія (тяжкий кримінальний злочин), місдимінор (інші, переважно, дрібні злочини). Англійське кримінальне право було найсуворішим у Європі. На кінець революції (1660 р.) в Англії виділяли близько 50 видів злочинів, які каралися смертною карою, а до початку XIX ст. до них додалося ще близько 150. Застосовувалися й такі покарання, як виставлення біля ганебного стовпа, побиття батогом, конфіскація майна, штрафи та ін.

З 1816 р. починається скасування варварських видів покарання. У період з 1823 р. до 1861 р. зменшується з 200 до 4 кількість злочинів, які каралися смертною карою. Вона була передбачена за вбивство, піратство, зраду, підпал у королівських доках. Актами 1853 і 1857 рр. заслання до колоній були замінені каторжними роботами (на певний строк або довічно). У 1861-1864 рр. було встановлено максимальні межі покарання, а в 1870 р. - скасовано конфіскацію майна злочинця, засудженого за фелонію.

119

З метою полегшити застосування великої кількості статутів, які були видані в різні часи й часто суперечили один одному, Парламент вдався до видання "консолідованих" актів щодо певних видів злочинів (про крадіжки, підробку документів, підпал тощо).

<< | >>

↑

Источник: Орленко В. І.. Історія держави і права зарубіжних країн: Посіб. для підготов, до іспитів -3-є вид. стереотип. - К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В. - 244 с.. 2008

Еще по теме 15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії: