Зміни в правовій системі.

Процеси перебудови суттєво вплинули на правову систему.

3.1. цивільне право.

Основними напрямами реформування законодавства були:

1) внесення численних змін і доповнень в існуючі закони та інші правові акти;

2) розробка й прийняття нових законодавчих актів.

Особливо активний процес оновлення законодавства спостерігався в галузях права, які регулювали економічні відносини. Так, було прийнято низку правових актів, які мали закласти основи ринкової економіки.

- Закон СРСР від 06.03.1990 р. «Про власність громадян», який встановив три її форми - державну, колективну і власність громадян.

- Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР» від 26.06.1988р., «Про підприємства СРСР» від 04.06.1990 р.; Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду від 23.11.1989 р., Основи законодавства СРСР і союзних республік про землю від 28.01.1990 р. установлювали право громадян на придбання землі в довічне володіння або оренду.

Принципово новим законодавчим актом ринкового типу було прийняття в травні 1991 р. Основ цивільного законодавства СРСР і союзних республік, які мали набрати чинності з 1 січня 1992 року.

Загальносоюзні акти сприяли розвитку законодавчого забезпечення реформування економіки в Україні. У цьому переліку слід назвати:

- Закон від 3.08.1990р. «Про економічну самостійність УРСР»:

а) визначалися зміст, мета й основні принципи економічної самостійності;

б) механізм регулювання економіки, господарювання, соціальної сфери, організації фінансово - бюджетної системи;

в) повна господарська самостійність і свобода підприємства всіх юридичних та фізичних осіб;

г) введення національної грошової одиниці.

- Закон УРСР від 12.06.1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» (виключне право незалежності зовнішньоекономічної діяльності України на своїй території).

Загалом у 1991 р. ВР прийняла близько 40 законів та 70 постанов з економічної політики.

3.2. трудове право:

- встановлювався новий порядок розробки і укладення трудового договору, доповнив його трудовим контрактом. Терміни угоди визначалися за погодженням сторін;

- скасовано обмеження на сумісництво, суміщення професій;

- розширено права працівників, особливо жінок і неповнолітніх.

Водночас в трудовому праві спостерігалися певні перекоси: по - перше, наявність застарілих форм радянського трудового права, по - друге, слабкість захисту трудових прав, орієнтація на виробництво всупереч інтересам працівника, по - третє, широке використання роботодавцями контрактної форми прийняття на роботу, що значно зменшило захист прав працівників.

3.3. земельне право:

1) громадяни отримали можливість придбати землю в довічне володіння або оренду, без права продажу чи успадкування;

2) законодавчо врегульовано порядок надання землі юридичним та фізичним особам;

3) захищався земельний фонд від недбалого ставлення, розтринькування та нераціонального використання.

3.4. кримінальне право.

Реформування суспільства й держави спричинило й відповідні зміни й доповнення у кримінальному законодавстві, що стосувалися:

- реабілітації незаконно і злочинно засуджений і репресованих людей, так і цілих народів (14.11.1989 р. - Верховна Рада прийняла Декларацію де визнала незаконними і злочинними репресії і висилення проти народів у роки війни; 17.04.1991 р. - Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» - охоплював увесь період після 1917 р.);

- кримінальне законодавство спрямовувалося перш за все на захист інтересів держави, захист честі і гідності Президента СРСР, встановлювалася кримінальна відповідальність за блокування роботи транспорту (2.04.1990 р. - «Про захист честі і гідності Президента СРСР», 20.10.1990 р. - «Про кримінальну відповідальність за блокування транспортних комунікацій та інші незаконні дії, які посягають на нормальну і безпечну роботу транспорту»);

- внесено зміни у зв’язку з приєднанням до міжнародних конвенцій про наркотики, СНІД, боротьбу із захопленням заручників.

У цілому зміни у кримінальному законодавстві були відображені в Основах кримінального законодавства СРСР та союзних республік (2.07.1991 р.).

3.5. процесуальне право.

Демократизація суспільного життя зумовила низку змін і доповнень в діюче процесуальне законодавство, зокрема:

1) визначалася процедура оскарження у судах протиправних і таких, що обмежують права громадян, дій офіційних осіб (судовий захист громадянами своїх прав від свавілля чиновників);

2) загострилися кризові явища у законодавстві, спричинені протилежними підходами союзного центру та республік до проблеми верховенства законів (26.04.1990 р. - Закон СРСР «Про розмежування повноважень між СРСР і суб’єктами федерації»).

24 жовтня 1990 року Верховна рада УРСР внесла зміни і доповнення до ст. 71 Конституції УРСР, згідно з якими на території республіки забезпечувалося верховенство законів УРСР.

Таким чином:

по-перше, зміни у законодавстві республіки у період перебудови були зумовлені реформами у соціально-економічній та політичній сферах;

по-друге, процес реформування законодавства був не послідовним і суперечливим, прогресивні закони носили половинчатий характер;

по-третє, демократичні акти, спрямовані на реформування політичної системи, забезпечення прав і свобод людини, мали переважно декларативний характер, а тому основу правової системи все ще становили застарілі норми, які гальмували просування реформ.