Зборівський договір (8 серпня 1649року) (Витяги)

Декларація його королівської милості Війська Запорозького на пункти прохання дана.

1. При всіляких давніх вільностях його королівська милість Війську своєму Запорозькому (проти давніх жалуваних грамот) свою жалувану грамоту негайно видає.

2. Кількість війська, бажаючи догодити проханню підданих сво­їх і заохотити 'їх до послуг своїх і Речі Посполитої, дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч війська запорозького; і скла­дання реєстру довіряє гетьманові Війська свого Запорозького з та­кою декларацією, щоб як і раніше, котрий був до того спроможний, як у местностях шляхетських козаків до реєстру записували, так і в местностях його королівської милості. А міста такі: від Дніпра, починаючи з Димеру, Горностайполя, Коростишева, Паволочі, Погребищ (Прилук), Вінниці, Браслава, а там від Браслева до Ямполя і еж до Дністра, тут в реєстр козаки мають бути вписа­ні; а з другого боку Дніпра - в Острі, Чернігові, Ніжині (Ромнах) і всюди аж до границі московської і Дніпра. Стосовно ж інших міст його королівської милості і шляхетських понад ті, що у пунктах за­несені, в них не має бути козаків; проте вільно тому, хто хоче бути в козацтві, без дозволу панського вийти з усім майном на Україну, коли його буде до реєстру прийнято. А ті списки реєстру через п. гетьмана Війська Запорозького мають бути складені не пізніше як до нового року свята руського (тобто до Різдва Христового) та­ким чином: гетьман Війська Запорозького має за підписом руки своєї і печаткою військовою скласти реєстр поіменно усіх тих, які будуть записані в козацтво; щоб вони у козацтві залишалися при вільностях козацьких, а інші в фортецях його королівської мило­сті, і в маєтностях шляхетських панам своїм підлеглі були.

3. Чигирин, як і є зараз, при булаві Війська Запорозького має бути завжди, і теперішньому гетьманові Війська свого Запорозького, благородному Богданові Хмельницькому, його королівська ми­лість, його вірним слугою своїм і Речі Посполитої, віддає.

4.

5. Шляхті віри роської, так само як і римської, яка під час того заколоту колись перебувала у війську запорозькому, його королів­ська милість з доброї волі своєї панської ласки вибачає і проступок 'їх забуває...

6. Військо коронне, у містах, де будуть розташовані реєстрові козаки, своїх гарнізонів не може мати...

8. Не дивлячись на заколот як у Короні польській, так і у Великім князівстві Литовськім, цілісність церкви, її майна, фундацій, що з давній часів їй належали, так само і всіх прав церковних, - як ра­зом з преосвященним отцем митрополитом Київським і з духовен­ством на найближчому сеймі буде вирішено і постановлено буде, все, чого бажає отець митрополит, все дозволено буде, його коро­лівська милість дотримуватись готова, щоб кожен користувався правами і вільностями своїми, і місце в сенаті преосвященному його милості отцеві митрополиту київському його королівська милість дозволяє мати.

9. Вільності, переваги різні в воєводстві Київськім, Брацлавсь- кім і Чернігівськім роздавати його королівська милість жителям стану шляхетського віри православної грецької, що належать за давніми правами, обіцяє.

10. В місті Києві, де запроваджені школи роські, отці єзуїти не можуть мати, а також у інших українних містах, чи десь-інде; усі інші школи, що існують з давніх-давен, мають бути усі збережені.

11. Горілкою шинкувати козаки не можуть, окрім, як для своїх потреб, а оптом мають продавати, шинки медові, пивні як за дав­нім звичаєм мають бути.

Ці пункти мають бути на сеймі затверджені, а це тільки по­передня згода на дозвіл жителям українним і Війську Запорозько­му його королівської милості і всієї Речі Посполитої.

Історія держави і права України : хрестоматія / за ред. О. О. Шевченка. Київ : Вентурі, 1996. С. 81-83.