Львівський літопис (Витяг)
... сам Хмельницький і ган, цар кримський, будучи, так нагнали в сак ляхов, же аж ся попод вози і в вози крили пред кулями і стрілами, где больш їх погинуло, ніжлі под Збаражом.
Аж о примир'я сам король просил і, обецавши козакам вольності і надавши на письмі под певними кондиціями, покой запер так з Войськом Запорозьким, яко і з ганом кримським, що все на пришлом сеймі при концу того ж року міли потвердити і вічними часи так у згоді жити. А так на тот час аж випущени були обляженці і недобитки збаразькії, подписавшися впрод на тії ж пункта, с которих напе- реднійшії ті: були:1. Аби козаков 40 000 було реєстрових.
2. Аби Чегрин, отчизна Хмельницького, зо всім обестєм своїм в околиці при булаві Войська Запорозького вічними часи зоставал.
3. Аби от Дністра по Браслав і іншії міста, прост: лежачії до Дніпра аж і от Дніпра до границь Московських, все козаки були, где нігди жовнір стояти не маєт.
4. Аби воєвода києвський завше русин бул і всі урядникове в Києвськом, Браславськом і Чернігсвськом воєводствах русь були.
5. Аби митрополита в сенаті столець міл.
6. Аби унія всюди знесена була.
І іншії пункта дробнійшії були, одинадцять в лічбі.
Бевзо О. А. Львівський літопис і Острозький літописець. Джерелознавче дослідження. Київ : Наукова думка, 1970. С. 124.