Закон «Про передачу хліба врожаю 1918 року в розпорядження держави» (15 липня 1918 року)
1. Вся кількість хліба харчового і кормового врожаю 1918 року, за винятком запасу, який визначається Міністром продовольчих справ по згоді з Міністром Земельних Справ для харчування й господарських потреб володаря, поступає в розпорядження Української Держави і може відчужуватись тільки Державними продовольчими установами.
2. Під хлібом (ст. 1) розуміється: жито, пшениця, просо, гречка, сочевиця, фасоля й горох, кукурудза, ячмінь і овес, всякого рода борошно, висівки, крупи та відходи продуктів з названого хліба, а також масляні насіння й всякі жмихи.
3. Власник хліба є обов'язаний по першій вимозі Державного Продовольчого Органу об'явити: а) кількість і місце хоронення запасів хліба, які маються у нього; б) кількість осіб, які підлягають харчуванню за рахунок його господарства, і в) кількість худоби, яка мається в його господарстві, а також десятин посіву.
4. Весь хліб, який надходить до розпорядження Держави (ст. 1), підлягає здачі Державному Продовольчому Органові в призначені ним строки по твердих цінах.
5. У володарів хліба, які ухиляються від добровольно! здачі хліба, провадиться реквізіція, на підставі видаваємої Міністром Продовольчих Справ інструкції, зі знижкою установлених твердих цін на тридцять відсотків. У випадкові-ж виявлення у володаря хліба схованих запасів, такі відчужуються з зменшенням твердих цін на п'ядесят відсотків.
6. До здачі хліба володар є обов'язаний хоронити його на свій риск і страх і нести за хоронення хліба цивільну, а в належних випадках - і карну відповідальність.
7. Державним Продовольчим Органам надається право увільняти володарів від обов'язків хоронити хліб.
8. У випадкові неможливости одержання від продукціонерів в призначений строк хліба в зерні Державному Продовольчому Органові надається право обмолотити підлежачий до здачі хліб за рахунок володаря хліба власними засобами Продовольчого Органу або з використуванням помешкання та інвентаря володаря хліба.
Хрестоматія з історії держави і права України. В 2 т. Т. 2. Лютий 1917р.- 1996р. / за ред. В. Д. Гончаренка. Київ : Ін Юре, 1997. С. 67-68.
ЗАТВЕРДЖУЮ
ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ
1 серпня 1918 року, Київ.
Посвідчив: Державний Секретар Сергій Завадський.