Українська Головна Визвольна рада (УГВР) - координуючий центр боротьби за державну самостійність України.
УГВР - всеукраїнський представницький орган політичного керівництва національно-визвольною боротьбою українського народу в 1940-1950 рр., заснований з метою об’єднання всіх політичних сил, які визнавали і боролися за державну самостійність України незалежно від їхньої ідеологічної та світоглядної орієнтації.
11-15.07.1944 р. поблизу с. Недільної на Самбірщині, зібралися представники всіх регіонів України, різних політичних сил та орієнтації, які проголосили себе тимчасовим українським парламентом і прийняли назву УГВР. Перший Великий збір УГВР пройшов під головуванням Р. Волошина і секретаря М. Дужого. На зборі розроблено і прийнято програмні документи: «Тимчасовий устрій УГВР», «Платформа УГВР», «Універсал УГВР». Два перші документи були, по суті, законодавчими актами конституційного характеру.
У «Тимчасовому устрої УГВР» визначалися:
- основи, структура органу;
- компетенція Великого збору, президента і президії УГВР;
- повноваження виконавчого органу УГВР - Генерального секретаріату, Генерального суду та Контрольної колегії.
У «Платформі УГВР» визначалися головні політичні та соціальні ідеї, втілення яких було метою національно-визвольної боротьби, зокрема:
1) забезпечення народно-демократичного способу визнання політичного устрою в українській державі шляхом загального народного представництва;
2) забезпечення свободи думки, світогляду і віри;
3) забезпечення справжньої законності в українській державі та рівності всіх громадян перед законом;
4) забезпечення громадянських прав усім нацменшостям на Україні.
Таким чином, до середини 1950 років, а опісля за кордоном УГВР продовжувала активну боротьбу за державну самостійність України.