термінологічний словник
акциз — міський податок від обороту у вигляді відсотка вартості товарів, проданих на ринку
Булла — папський документ особливого значення, що торкається: справ віри і моралі, церковних ювілеїв, культу, свят, беатифікації чи канонізації, структури дієцезії (утворення або її поділу), затвердження орденів бурграф — комендант замку, замісник королівського гродського вага — будинок, де зважувались товари перед сплатою мита війт — один із керівників органів місцевого самоврядування в середньовічній Німеччині, ВКЛ, Польщі, Україні; у містах на магдебурзькому праві в XIV—XVIII ст.
очолював лаву, виконував адміністративну та судову функції; спершу призначався власником міста, влада його була спадковою, з часом міста стали викуповувати війтівство, і посада війта перетворилась на виборну; посада війта у селах України зникла у XVIII ст., в містах після скасування магдебурзького права на початку XIX ст.віха — жмут соломи чи сіна
возний — судовий службовець у Польщі, ВКЛ, Україні (до XIX ст.), що виконував обов’язки слідчого та судового виконавця, підтримував контакт зі сторонами, стверджував злочин або доручення на місці, провадив виконання цивільних вироків та доглядав за порядком під час процесу; в Україні возні були при Генеральному суді (генеральний возний), полкових, сотенних та ін. судах
гайний суд — за магдебурзьким правом, міський суд у невідкладних, здебільшого кримінальних справах
гегевет — чоловіча частина спільного рухомого майна подружжя, що включала чоловічий одяг, коней з упряжжю, зброю, предмети озброєння тощо; могла бути успадкована тільки близькими родичами чоловічої статі герад — жіноча частина спільного рухомого майна подружжя, що включала жіночий одяг, посуд, постіль, прикраси тощо; успадковувалась синами і дочками, які обрали духовний стан
гостьові кімнати— кімнати, які отримували шляхтичі, що прибували до міста на шляхетські з’їзди
грунт — міська ділянка, парцеля, що мала сталу величину з часу заснування міста
дорожний примус — зобов’язання купців транспортувати товари певними дорогами, що вели через міста із правом складу
елекція — вибори монарха; у Польщі з’явилась в XI ст.
(в межах династії П’ястів) закріпилася 1386 р. при обранні Владислава II Яґайла, остаточно оформилась (вільна елекція) після згасання династії Яґеллонів; різновиди: electio viritum — у ній мала право (а не обов’язок) брати безпосередню участь уся шляхта; electio vivente rege — обрання наступника за життя короля; вільна елекція — вибори правителя, не обмежені певною династією земський суд — шляхетський суд, що розглядав справи цивільного характеру, складався із судді, підсудка та писаряземські рочки — сесії земського суду
інвентар — опис майна
інстиґатор — публічний обвинувач
кадука (право горла) — право, за яким майно без спадкоємців переходило у власність держави
каптуровий суд — шляхетський суд під час безкоролів’я, проходив у кожній землі
касата — ліквідація
касація — звернення до суду найвищої інстанції у випадку наявності порушень і відступів від законності у розгляді певної справи судом нижчого ступеня конституція — сеймове рішення
лава присяжних — група громадян, яка засідає у суді присяжних, приймаючи рішення у визначених законом питаннях (як правило, тільки виносячи вердикт при наявності вини у карних злочинах)
лавник — член міського війтівського-лавничого суду ландвійт — війт на передмісті, або в міському селі лонгерія (люнарія) — комісія міського господарства люстрація — контрольний перегляд, інспекція метрика — книга записів виданих документів і здійснених громадсько- правних дій, ведена у канцелярії правителя
поспільство — громада
право складу — один із заходів регламентації торгівлі в епоху Середньовіччя та Нового часу, за яким купці зобов’язані були зупинятись у складських містах та продавати там товари місцевим купцям; розрізняють: генеральне право складу, коли купці були змушені у будь-якому випадку продавати товари і не мали права не продавши товари їхати далі; виняткове право — право складу на 7, 10 чи 14 днів; право складу на окремі групи товарів, які мали складуватись в окремих містах
премити — штраф за несплату мита
привілей — правовий акт, що видавався королем особі, групі осіб чи будь- якому правовому суб’єкту певні права чи звільняв від певних правових обов’язків присяжні (лавники, iurati) — члени міського лавничого суду райця, радник, радний — член міської ради
реляція — повідомлення, звіт
секвестер — конфіскація майна на користь держави, передання предмету суперечки двох сторін на зберігання третій стороні
сервіторат — спеціальний королівський привілей, який виключав особу чи групу осіб, яким надавався, з-під юрисдикції міста і підпорядковував їх юрисдикції королівського представника
синдик — міський правник, виконував функції представника магістрату в юридичних справах
стопа — міра довжини (приблизно 0,3 метра)
універсал — розпорядний акт адміністративно-політичного характеру, який видавали у XVII—XVIII ст. польські королі, конфедерації, сейми, українські гетьмани, інколи представники генеральної старшини
устава — закон
цекляр — - службовець магістрату, почесний вартовий
циза — міський податок, кошти з якого використовувались на термінові потреби держави
ціпак — рядовий службовець львівської служби правопорядку XV — XVIIl ст.
ціха — клеймо, що ставили на спаковані товари на знак сплати мита чопове (чоповий податок) — податок, який знімався за виготовлення алкогольних напоїв
шелязний податок — податок від алкогольних напоїв, або, іншими словами, податок від десятого шеляга, що існував поряд з чоповим і був у розпорядженні сеймів
шинкувати — торгувати алкоголем
шос — міський податок з нерухомості та капіталу
шпиталь — в документах даного часу, будинок для старих та хворих юридика — земельна власність шляхтича або церкви у межах міста чи передмістя, що виключалась з-під юрисдикції міста і міського права