Судова та правоохоронна система в умовах незалежної України.

Невід’ємною складовою побудови демократичної правової держави є проведення судової реформи. Слід наголосити, що процес реформування судової системи має чітко виражену етапність і триває до сьогодні.

У квітні 1992 року - Верховна рада України схвалила Концепцію судово - правової реформи, за якою судочинство в Україні мало здійснюватися Конституційним судом і судами загальної юрисдикції.

Конституційний суд, функції: а) окремий, незалежний від судів загальної юрисдикції, єдиний в Україні орган конституційної юрисдикції (склад - 18 суддів); б) вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, офіційне тлумачення Конституції та законів.

Суди загальної юрисдикції (Закон України „Про статус суддів”, червень 2001 р.; „Про внесення змін до Закону України „Про

судоустрій України” від 21.06.2001 р.). Систему судів загальної

юрисдикції згідно цих законів утворюють місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

Місцеві суди:

- діють у межах району, міста, району міста, кількох районів або району і міста одночасно;

- склад: не менше 3-х суддів;

- компетенція: а) як суд першої інстанції розглядає цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні справи та ін.; б) вивчає та узагальнює судову практику та ін.

Апеляційні суди:

- діють в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до них прирівнюються військові суди регіонів і Військово - морських сил;

- склад: судді і народні засідателі;

- компетенція: а) діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів; б) як суди 1-ї інстанції за адміністративними, кримінальними та цивільними справами; в) вивчають та узагальнюють судову практику та ін.

Вищі спеціалізовані суди:

- є вищими судовими органами спеціалізованих судів (нпр. Вищий Господарський суд);

- компетенція: а) мають діяти як касаційні інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів; б) перегляд справ у зв’язку з нововиявленими обставинами; в) вивчення і узагальнення судової практики, роз’яснення з питань застосування законодавства.

Верховний суд України:

- судді обираються Верховною Радою безстроково;

- повноваження: а) перегляд в касаційному порядку у межах своїх повноважень рішення судів загальної юрисдикції, справ віднесених до його компетенції Конституцією та законами України; б) вивчення і узагальнення судової практики; в) вирішення питань, які випливають із міжнародних договорів України і ін.

Якісні зміни у реформуванні системи судочинства України відбулися з прийняттям нового Закону „Про судоустрій”

(01.06.2000 р.), що, насамперед, виявилося в конкретизації ланок цієї системи, зокрема порядок формування складу народних засідателів і присяжних та вимоги до них; діяльністю кваліфікаційних комісій та органів суддівського самоврядування тощо.

Вища рада юстиції (діє з 1998 р., склад: 20 членів) -

колегіальний, незалежний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу.

Прокуратура (Закон України „Про прокуратуру” від 12.07.2001 р.) - єдина система державних органів, що здійснює прокурорський нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів. Повноваження згідно Конституції: а) підтримання державного обвинувачення в суді; б) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом; в) нагляд за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; г) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень з кримінальних справ, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Міліція (Закон України „Про міліцію” від 20.12.1990 р.) -

державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне довкілля, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Законом України від 22.02.2006 р. було затверджено Дисциплінарний статус органів внутрішніх справ України.

Служба безпеки України (Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03. 1992 р.) - державний правоохоронний орган

спеціального призначення; головне завдання - забезпечення державної безпеки України.

Адвокатура (Закон України „Про адвокатуру” від 19.12.1992 р.) - добровільне громадське об’єднання, незалежне від органів держави.