Судоустрій та судовий процес.
Як на польських етнічних територіях, так і на приєднаних українських землях система судоустрою була розмаїтою і прибрала такий вигляд.
Світські суди (суди першої інстанції):
а) земські суди: (обиралися на повітових сеймиках і довічно затверджувалися королем; суд був колегіальним; компетенція - кримінальні та цивільні справи, в яких однією із сторін виступав шляхтич);
б) підкоморський суд: (спори щодо встановлення меж і кордонів між окремими земельними володіннями);
в) старостинські суди:(у Польщі - суди представників королівської адміністрації, у Литві - громадські або замкові суди; юрисдикція поширювалася на шляхту й усе вільне населення; Вартський статут 1423 р.
обмежив судові права королівських старост, звівши здійснення правосуддя по чотирьох артикулах, (підпал, пограбування, наїзд-розбійний напад);г) магістратський суд: (судочинство здійснював війт з
виборними присяжними засідателями (лавниками).
Королівські суди:
- власний королівський трибунал: (особиста участь короля; порушення шляхетських прав і привілеїв та ін.);
- суд державного сейму: (засідав в період сейму, головував король;
Компетенція - злочини проти держави, посадові злочини, образа короля).
- суд королівських асесорів: (правосуддя здійснював коронний канцлер; розглядав справи, що надходили в апеляційному порядку з магістратських судів);
- суд референдаріїв: (розглядав спори між збирачами податків із королівських вотчин і селянами, що на них жили і працювали);
- суд великого маршалка: (порушення правопорядку й тиші у столиці держави);
- комісарський суд: (суд уповноважених королем осіб, спеціально призначених для розгляду певної справи).
Після судової реформи 1578 р. апеляційні функції щодо світських судів перейшли до Коронного трибуналу:
1) верховний суд Малої і Великої Польщі;
2) входило 27 суддів, що щорічно обиралися на шляхетських сеймах, на чолі з виборним маршалом;
3) розглядав справи шляхти і духівництва, що надходили із земських, підкоморських, старостинських судів;
4) рішення були остаточними і оскарженню не підлягали. Духовні суди:
Суд єпископа - суд першої інстанції.
Суд архієпископа - суд другої інстанції.
Суд Папи Римського у Ватикані - суд третьої інстанції. Компетенція: а) злочини світських осіб проти церкви; б) протиправні дії священників.