Словник термінів з історії держави і права на літеру П

ПАЛАТИНИ - королівські радники у середньовічній Франції, які виконували особливі доручення короля.

ПАНДЕКТНА СИСТЕМА - система укладання кодифікацій, при якій загальні для всіх інститутів норми містяться в загальній частині, а кожній окремій галузі права присвячена окрема части­на, П.

ПАНИ-РАДА - спочатку дорадчий орган за Великого литов­ського князя, а з кінця XV ст. - орган, що обмежував владу ли­товських господарів. Складався з найвпливовіших князів, бояр, панів.

"ПАНИ ХОРУГОВНІ" - великі феодали у Польсько- Литовській державі, які вирушали у воєнний похід під власними хоругвами і з власними загонами.

ПАНЩИНА - форма феодальної відробіткової ренти, без­коштовна примусова праця феодально залежного селянина на користь феодала.

ПАПА РИМСЬКИЙ - голова католицької церкви і держави Ватикан. Обирається довічно колегією кардиналів тільки з їх чи­сла.

ПАРШІАД - рада царських вельмож у Стародавній Індії.

ПАРЛАМЕНТ - у буржуазних державах вищий представниць­кий орган влади. Вперше був скликаний в Англії у XIII ст. як ор­ган станового представництва.

ПАРТАЧІ - позацехові ремісники в Польсько-Литовській державі.

ПАСИВНІ ГРОМАДЯНИ - за Конституцією 1791 р, у Фран­ції бідні громадяни, що були позбавлені політичних прав.

ПАТЕСІ-ЛУГАЛЬ - цар у Стародавньому Вавілоні. Влада йо­го була абсолютною, необмеженою, вважалася божественною.

ПАТРІАРХАТ ( грецьк. - батько + влада) - епоха, що прийш­ла на зміну матріархату і характеризувалася патрилінійним ро­дом, коли чоловік відіграє головну роль у сімейному, господар­ському і суспільному житті.

ПАТРИЦІЇ - корінні жителі Рима. Спочатку лише вони нале­жали до повноправного населення - "римського народу". Осно­вою економічної могутності патриціїв були громадські землі, що збільшувалися внаслідок війн або захоплення територій сусідніх племен.

ПЕКУЛІЙ - умовне володіння. Один із засобів викликати у рабів зацікавленість у результатах праці. Господар давав рабу частину свого майна (ділянку землі, торговельну лавку). При вдалому веденні справ раби могли зібрати гроші та викупитися з неволі.

ПЕРВІСНООБЩИННИЙ ЛАД - перша в історії людства су­спільно-економічна формація, якій притаманні низький рівень розвитку продуктивних сил і відсутність суспільного розподілу праці, приватної власності, класів і держави.

ПЕРЕГРИМИ - вільні особи, що не мали римського грома­дянства, мешканці підвладних Риму місцевостей.

ПЕРІЕКИ - ремісники, крамарі у Спарті. Були вільними, але не мали політичних прав. Вони сплачували податки, податі, а під час війни залучалися до служби в допоміжних частинах.

ПЕРЛЮСТРАЦІЯ - розкриття кореспонденції, її перегляд і зняття копій без відома адресата.

ПЕРНАЧ, АБО ШЕСТОПЕР - атрибут влади полковника в козацькому війську: маленька булава зі срібною кулею та верти­кальним різьбленням по ній, іноді з шістьма пір'ями, насаджени­ми над кулею.

ПИСАР - посада і звання в козачій старшині.

ПІДПОМІЧНИКИ - за реформою 1735 р. категорія козаків, які не могли купити собі зброю, а повинні були забезпечувати виборних козаків провізією, обробляти їхні землі.

ПЛЕБЕЇ - у Римі царської епохи - простолюдини, що оброб­ляли землю, утримували худобу і займалися прибутковим ремес­лом. Плебеї перебували поза римською родовою організацією. Не мали доступу до громадської землі, яка збільшувалася внаслі­док війн.

ПЛЕБІСЦИТ - закони й постанови грибутних зборів у Римі.

ПЛЕМ'Я - етнічна спільність епохи первісного ладу. Харак­терні риси: кровнородинні зв'язки між його членами, поділ на роди, спільність території, деяких елементів господарства, само­свідомості і самоназви, звичаїв і культів.

ПОВИННІСТЬ - суспільний чи державний обов’язок населен­ня.

ПОВИННИЙ - винуватий, зобов'язаний.

ПОВІТ - адміністративно-територіальна одиниця в складі губерній.

ПОВІТОВИЙ СПРАВНИК - голова повітового поліцейсько­го управління (у кожному повітовому місті).

ПОДАТНІ СТАНИ - стани, що сплачували податки (податі) державі.

ПОДАТЬ - податок, що стягувався з селян і міщан у царській Росії.

ПОДЕСТА - урядові чиновники, що призначалися на місця і заміняли органи місцевого самоврядування у фашистській Італії.

ПОЖИЛЕ - грошовий збір із селян у Руській державі XV- XVII ст., коли вони залишали землевласника в Юр^гів день.

ПОКЛЕП - обвинувачення.

ПОЛІГАМІЯ (грецьк. - багато + шлюб) - багатошлюбність (багатожонство або багатомужество).

ПОЛІС - місто-держава в Давній Греції.

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ - організація, що виражає інтереси су­спільного класу або його верстви, поєднує їх найбільш активних представників і керує ними в досягненні певних цілей та ідеалів.

ПОЛІЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ (грецьк. poly - багато + центр) система управління, при якій існує багато цен­трів.

ПОЛІЦІЯ (нім.) - особливі адміністративні органи, що роз­ташовуються озброєними загонами, завданням яких є підтримка порядку та захист існуючого суспільного й державного устрою.

ПОЛІЦМЕЙСТЕР - начальник міської поліції у великих міс­тах царської Росії, а також у містах деяких буржуазних держав.

"ПОЛЮВАННЯ НА ВЩЬМ” - назва, яку за аналогією до практики середньовічного релігійного фанатизму одержала полі­тика переслідування прогресивних діячів в СІЛА. У найбільш брутальному вигляді політика "полювання на відьм" проводила­ся в період макартизму на початку 50-х рр.

ПОЛЮДДЯ - об'їзд князем і дружиною в Київській Русі під­владного населення ("людей") для збору данини.

ПОМІСТЯ (маєток) - умовне земельне володіння в Росії кін­ця XV - початку XVIII ст. Надавалося державою за несення вій­ськової і державної служби, не підлягало продажу, обміну, ус­падкуванню.

ПОНТИФІК - у царському Римі член жрецької колегії, яка здійснювала нагляд за культом, складала календар, тлумачила звичаї.

ПО ПУЛ Я PH - політичне угруповання в Давньому Римі. Ви­ступали як захисники сільського й міського плебсу, добивалися демократизації державного устрою, відродження дрібного земле­володіння.

ПОСАД - 1) у Давній Русі торговельно-промислова частина міста, поза міської стіни; 2) пригород, передмістя, а також взагалі селища міського типу.

ПОСАДНИК - у Давній Русі намісник князя в місті.

ПОСЕСІЙНІ СЕЛЯНИ - категорія державних селян у Росії XVIII - першої половини XIX ст., переданих в умовне володіння приватним підприємствам, на яких вони працювали. Звільнені реформою 1861 р.

ПОСЛУХИ І ВИДОКИ - свідки. Послухи - це свідки за чут­ками, видоки - очевидці. Проте в історичній літературі нема єди­ної точки зору з цього питання.

ПОСПОЛИТІ СЕЛЯНИ - особисто вільне сільське населення Лівобережної і Слобідської України в другій половині XVII - XVIII ст.

ПОТІК І РОЗГРАБУВАННЯ - віддання у рабство злочинця і його близьких, конфіскація майна. В основному так каралися розбійники, підпалювачі, конокради.

ПОХОЖІ СЕЛЯНИ - категорія селян у Польсько-Литовській державі, що мали право переходу з місця на місце.

ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил-норм по­ведінки, встановлених або санкціонованих державою. Завжди носить класовий характер.

ПРАВО ЕВОКАЦІЇ - право короля або його чиновників прийняти до свого судочинства будь-яку справу з будь-якої ін­станції.

ПРАВО РЕМОНСТРАЦЙ (заперечення) - право реєстрації королівських ордонансів (указів) і відмовлення в цьому, якщо вони суперечили попереднім указам або звичаям країни. Таким правом з 1350 р. володів лише Паризький парламент.

ПРАВО РЕТРАКТУ - право примусового викупу проданої землі в її нового власника.

ПРАВОВА ДЕРЖАВА - стан держави, при якому має місце максимальна політико-юридична захищеність законних ін­тересів, честі і гідності особистості, найбільша забезпеченість (у межах реально можливого) прав і свобод громадян, їх об'єднань І спілок.

ПРАВОСЛАВ'Я - один із головних і найдавніших напрямків у християнстві. Виникло у зв'язку з розпадом Римської імперії на Західну і Східну.

ПРАПОР, СТЯГ, КОРОГВА - полотнище певного кольору й розміру із зображенням емблеми чи без неї, прикріплене з одного боку до держална.

ПРЕВЕНТИВНИЙ (лат. - випереджати що-небудь) - такий, що випереджає небезпечні дії іншої сторони.

ПРЕДМЕТ ЯКОЇ-НЕБУДЬ НАУКИ - сукупність понять, за допомогою яких вона описує об'єктивну реальність.

ПРЕЗУМПЦІЯ - засвідчення факту юридичної вирогідності.

ПРЕРОГАТИВА - виняткове право, що належить якому- небудь державному органу чи посадовій особі.

ПРЕСВІТЕРІАНЦІ - під час Англійської революції політична течія, представники поміркованої верхівки джентрі і великої бур­жуазії, що бажали компромісу з королівською владою.

ПРЕТОР - у Стародавньому Римі належав до вищих магіст­ратів. Один претор відав розглядом справ римських громадян, інший - іноземців. Основним обов'язком претора з часом стало управління судовою діяльністю, переважно у цивільних справах.

ПРЕТОРІАНЦІ - спочатку - назва охорони полководця, піз­ніше - імперської гвардії в Давньому Римі.

ПРЕФЕКТ (начальник) - 1) у Давньому Римі адміністративна судова чи військова посада, а також особа, що її обіймає; 2) на­чальник міської поліції в деяких капіталістичних країнах, вищий урядовий чиновник у департаменті (наприклад, у Франції).

ПРЕФЕКТ ПРЕТОРІЯ - вищий керівник місцевого держан­ного апарату у Візантії, що мав адміністративну, судову і фінан­сову владу.

ПРЕЦЕДЕНТ (лат. - попередній) - випадок чи подія, що мали місце в минулому і є прикладом або підставою для аналогічних дій або рішень у сучасному.

ПРИВАТНЕ ПРАВО - галузі права, що захищають інтереси приватних осіб від злочинних посягань як із боку окремих гро­мадян, так і з боку держави. До приватного права належать пра­во цивільне, сімейне, торговельне.

ПРИВІЛЕЙ - виняткове право, надане кому-небудь. Привілеї поділялись на пожалуванні, охоронні й пільгові.

ПРИКАЗ - заклад, що відав окремою галуззю державного управління в Російській державі з XVI до початку XVIII ст.

ПРИКАЗНАІЗБА - адміністративно-поліцейська канцелярія.

ПРИНЦИП "ВІЛЬНОЇ ОЦІНКИ ДОКАЗІВ" - принцип бур­жуазного права, при якому оцінка доказів базується не на їх кількості, а на фактичних обставинах, пов'язаних з конкретною справою.

ПРИНЦИП КОНТРАСИГНАТУРИ - уперше з'явився в се­редньовічній Британії. Він обмежував нормотворчу діяльність короля. Будь-який указ короля підлягав візуванню, без якого був недійсним, відповідальним міністром.

ПРИНЦИПАТ - перший період розвитку Римської імперії (27 р. до н.е. - кінець II ст.н.е.). У наявності - видимість республі­канської форми правління. Перехідний період від республіки до монархії, причому остання вже цілком сформувалась і лише при­ховується "республіканським одягом".

ПРИПИСНІ СЕЛЯНИ - державні, двірцеві селяни в Росії XVIII - першої половини XIX ст., які замість сплати феодальних повинностей працювали на казенних і приватних заводах, тобто були приписані до них. Звільнені селянською реформою 1861 р.

ПРИСТАВ - 1) у дореволюційній Росії - начальник поліції не­великого адміністративного району (дільничий, приватний, ста­новий); 2) у Московській Русі - посадова особа, приставлена до якої-небудь справи для нагляду, її посилали для виклику кого- небудь у великокнязівський або царський суд.

ПРИСУТСТВІЄ - у дореволюційній Росії урядовий заклад; виконання службових обов'язків у закладі; робота закладу.

ПРИСЯГА - існувала ще з дохристіянських часів. У договорах Олега з візантійцями йдеться про те, що слов'яни, присягаючи, знімали шапки і клялися богом Перуном. Присяга у слов'ян нази­валася ротою. Із прийняттям християнства вона виражалася в словесній клятві, що супроводжувалася цілуванням хреста.

ПРИСЯЖНИЙ ПОВІРЕНИЙ - у дореволюційній Росії адво­кат,

ПРИХОД- в Англії з XVI ст. - нижчий самоправний осередок, що групувався навколо місцевої церкви. Приход стежив за доро­гами, турбувався про бідних, обирав своїх посадових осіб.

ПРОВІНЦІЯ - І) сьогодні - місцевість, віддалена від столиці, культурних центрів; 2) у Давньому Римі - завойована територія, що управлялася римськими намісниками; 3) адміністративно-те­риторіальна одиниця в Росії у XVIII ст.

ПРОГРЕС - рух уперед, від нижчого до вищого.

ПРОДАЖА - штраф, що надходив князю за законодавством Київської Русі.

ПРОКУРАТУРА - державний орган, що здійснює нагляд ⅛ додержанням законів.

ПРОЛЕТАРІАТ (лат. - громадянин, який нічого не має) - один із двох головних класів буржуазного суспільства; клас найманих робітників, позбавлений власності на засоби виробництва.

ПРОЛЕТАРІ? (лат. - потомство) - 1) у Давньому Римі за ре­формою Сервія Тулдія - нижчий незаможний прошарок грома­дян; 2) з І ст. - декласовані елементи суспільства; 3) робітничий клас при капіталістичному суспільстві.

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ - стрибок у розвитку про­дуктивних сил, перехід від мануфактури до машинного виробни­цтва.

ПРОНІЯ - умовне земельне володіння, що давалося за службу у Візантії та південнослов'янських країнах (Болгарії і Сербії).

ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА - порядок визна­чення результатів голосування, при якому розподіл мандатів між партіями, що виставили своїх кандидатів у представницький ор­ган, проводиться відповідно до кількості одержаних ними голо­сів.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ (лат. - захист) - економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іно­земної конкуренції шляхом збільшення експорту й обмеження ім­порту.

ПРОТЕСТАНТИЗМ - один із головних напрямків у христи­янстві. Відколовся від католіцизму під час Реформації XVI ст. Ві­добразив прагнення буржуазного суспільства до демократизації і здешевлення релігійного культу.

ПУБЛІЧНЕ ПРАВО - галузі права, що визначають порядок організації та діяльності органів влади й управління, захищають інтереси всього суспільства й держави від будь-якого посягання. До публічного права належать: право конституційне, адміністра­тивне, міжнародне, кримінальне, процесуальне.

ПУРИТАНИ (лат. - чистота) - протестанти в Англії у XVI - XVII ст., виступали за поглиблення Реформації, проведеної звер­ху, проти абсолютизму. Пуританізм став ідеологічним знаменом Англійської буржуазної революції.

ПУТЧ - державний переворот, учинений невеликою групою змовників; спроба такого перевороту.