Словник термінів з історії держави і права на літеру І
ІЗГОЙ - людина, вигнана з общини, соціуму.
IKTA - у мусульманських країнах тимчасові пожалувані землі, власники яких повинні були нести службу.
ІЛОТИ - державні раби в Спарті.
Особливість правового становища ілота в тому, що він не був відокремлений від засобів виробництва, самостійно вів господарство, користувався своєю худобою та інвентарем, половина зібраного ним урожаю залишалася в його розпорядженні. Однак спартанці мали над ілотами, що вважалися общинно-державною власністю, абсолютну владу.ІМАМ - у мусульман керівник богослужіння в мечеті, а також духовний голова общини.
ІМПЕРАТОР - 1) у Стародавньому Римі - почесний титул, який присвоювали за особливі військові заслуги і перемоги у вирішальних битвах консулам як командуючим військами; 2) необмежений голова імперії.
ІМПІЧМЕНТ (англ. - осудження, звинувачення) - особливий порядок притягнення до відповідальності та судового розгляду справ про злочини вищих посадових осіб у деяких державах 34
(наприклад, у СІЛА, Великобританії, Японії). Питання про притягнення до відповідальності вирішує нижня палата парламенту, а розгляд справи і винесення вироку здійснює верхня палата.
ІНАУГУРАЦІЯ (лат. - посвятити) - 1) у Давньому Римі введення особи на посаду, надання населеному пункту певного призначення; здійснювалась авгурами, супроводжувалася релігійними ритуальними діями; 2) урочистий акт введення на посаду (наприклад, президента).
ІНВЕСТИТУРА - вступ на посаду духовних феодалів - єпископів та абатів (IX-X ст. у Франції).
ІНДЕПЕНДЕНТИ (англ. - незалежні) - прихильники церковно-релігійної течії в протестантизмі в Англії та деяких інших країнах. Під час Англійської революції XVII ст. - політична партія, що висловлювала інтереси радикальної частини суспільства.
ІНКВІЗИЦІЯ - спеціальний суд католицької церкви, створений римськими папами в ХШ ст.
для боротьби з єресями. Судочинство велося таємно із застосуванням тортур.IHOK (рос. - один, самий ) - православний монах.
ІНТЕНДАНТИ - у період абсолютизму у Франції чиновники з дуже широкими повноваженнями, які очолювали великі округи. У справах юстиції, поліції і фінансів підпорядковувалися першому міністру або королю. Вони контролювали місцеве управління, карали змовників. Головним завданням їх був збір податків у скарбницю короля. Посади їх не продавалися.
ІНТЕРВЕНЦІЯ - насильне втручання однієї або декількох держав у внутрішні справи іншої держави. Може бути воєнною, економічною, дипломатичною, ідеологічною.
ІНФАНТИЦИД (лат. - дитина + знищення) - дітовбивство. Поширена форма внутрішньообщинного вбивства.
ШЦЕСТ - кровозмішення.
ІПОТЕКА (грецьк. - застава) - вид застави нерухомості (землі, будівлі) з метою одержання грошової позики.
ІСЕГОРІЯ - свобода слова для кожного у давньогрецькому полісі.
ІСЛАМ (араб. - вірний шлях) - одна з найбільш найпоширеніших (поряд із християнством і буддизмом) релігій, що була заснована в VII ст. в Аравії Мухамедом.
ІСОНОМІЯ - формальна рівність громадян перед законом у давньогрецькому полісі.
ІСПРАВА - на Русі та в Росії розслідування, доказ.
ІСТЕБЛІШМЕНТ (англ. - встановлювати, засновувати) - правлячі і привілейовані групи буржуазного суспільства, а також вся система влади й управління, за допомогою якої вони здійснюють своє панування.