Розділ ШОСТИЙ Про суддів, аби правом писаним судили, а якби інакше судив, як має покараний бути

1. Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до гос­подаря, але обидві сторони зобов’язані довести справу в суді до кінця.

2. Кожен воєвода, старости і державці наші у своєму повіті мають ви­брати і привести до присяги двох земян, які мають судити разом із їхніми врядниками.

3. Як мають повістками господаря, панів воєвод, старост та інших врядників викликати до суду за кривду.

4. Для розгляду кривд у суді панам з’їжджатися через два тижні після початку посту.

5. Про кривди, які терплять пани і земяни від інших панів і пані вдов, намісників і підданих їх, коли вони не отримують правосуддя.

6. Про те, що децькі не повинні посилатися за князівськими і пан­ськими людьми, до того як пану цих людей буде пред’явлена вимога, щоб він справедливість вчинив.

7. Про виплату судових зборів.

8. Про заміну у судовому процесі однієї особи іншою.

9. Про прокураторів.

10. Про заборону сторонам від’їжджати з суду.

11. Про строки виплати грошей.

12.Якби хто покликав до суду іншого, а сам на суд зі своїми доказами не з’явився.

13.Якби хто порушив справу у суді, а сам не з’явився без поважної причини.

14. У позовній заяві мусить викласти суть скарги.

15.Якби хто кого безпідставно або незважаючи на судове рішення притяг до відповідальності.

16.Якби хто не з’явився до суду після дворазового виклику, то в третій раз його має доставити децький.

17.Якби хто кого у суді штовхнув або вдарив.

18.Як має бути покарано того, хто під час судового розгляду образив би суддю або сторону, або судцю, який вдарив або образив кого-небудь у суді.

19.Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян.

20. Про судові збори суддям, які будуть судити за відсутністю воєвод із їхніми намісниками.

21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено.

22. Якби хто після суду і присяги добивався того ж, що раніше втратив по суду.

23. Якби хто представив свідків, а вони показали проти нього.

24. Якби хто з іншим володів не поділеним спільним маєтком.

[26] [************]. Державці, які нещодавно стали державцями, а до того тіунами були, не повинні судити шляхтичів, бо їх судять тільки воєводи, маршалки і старости.

[27]. Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників.