Розділ ПЕРШИЙ Про персону господарську
1. Господарь зобов’язується нікого не карати за заочним обмовленням, навіть якщо справа стосувалася б образи гідності його величності. А також якщо хто-небудь безпідставно обвинуватив іншого, то сам повинен понести таке ж покарання.
2. Про зраду господарської величності, яка виражена в тому, якби хто- небудь утік би до ворожої землі.
3. Якщо хто у кого купить або візьме під заставу маєток, а той потім втече до ворожої землі.
4. Якби батько від дітей втік до ворожої землі, або хто з їхніх родичів.
5. Як має бути покараний той, хто підробляв би господарські листи або печатки.
6. Як має бути покараний той, хто образив господарського врядника або посланця.
7. Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, але кожен за самого себе.
8. Якби хто багато за мало запросив або взяв би без пожалування.
9. Всіх у Великому князівстві Литовському одним правом судити мають.
10. Листи з канцелярії до припинення судочинства нікому не повинні даватися, але тільки з поважних причин.
11. Відкриті листи мають кожному повернуті бути.
12. Про листи господарські заповідні, якби хто про них не дбав.
13.Якщо хто випустив би із в’язниці засудженого злочинця або винуватого.
14.Тим, хто за короля Казимира і Олександра домагався справедливості, господарь обіцяє правосуддя.
15.Якби хто за Казимира і Олександра був володарем чогось і ніхто інший не пред’являв на те претензій.
16.Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки.
17. Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залишатися у силі навіки.
18. Якби кому було дано листа, а він не користувався би цим листом і мовчав десять років.
19. Якби хто за короля Казимира безперешкодно володів якимось маєтком і за Олександра ніхто не пред’являв на те претензій.
20. Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк.
21. Ящо хто встановлював би нові мита.
22. Про звільнення людей від нових сплат і від підвод, і від робіт, окрім звичаїв, що встановилися здавна.
23. Якщо хто заперечує проти господарського вироку.
24.Якби хто попросив для себе те, що раніше було дане іншому і записано у господарському привілеї, то те за першим привілеєм має залишитися.
25.Знаходячись у короні Польській, господарь не повинен нікому нічого жалувати і підтверджувати привілеї.
26.Проїжджаючи дорогами, ніхто не має права зупинятися на постій у господарських дворах.