Рішення Люблінського сейму про об’єднання Польщі і Литви в одну державу - Річ Посполиту (1569 р.)
Ми, Сігізмунд Август, всім узагалі і кожному зокрема, кому відати належить, людям теперішнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної пам'яті батькові нашому Сігізмунду І, королю польському, і просили його на сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання або унія Великого князівства Литовського з королівством Польським...
Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без дальшого загаяння тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло, щоб уже обов’язково на цьому сеймі було поставлено і закінчено справедливе і ґрунтовне об’єднання і злиття цих держав, так щоб на майбутній час унія не тільки не могла бути перервана і розладнана, а щоб приносила такі плоди, які б могли дати польському і литовському народові насамперед можливо більший і твердий мир і збереження в цілості, а потім славу і окрасу.На скликаному таким чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, після взаємних між ними нарад, дотримуючись цілком усіх привілеїв, закінчили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена нами, за згодою всіх тих чинів обох народів, в таких пунктах.
Обрання короля
Насамперед: Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одне, нерозрізнюване, неподільне тіло, одне зібрання, один народ, так що віднині у цього з двох народів одного зібрання, з’єднання, неподільного народу і майже єдиного, однорідного, нерозрізнюваного і неподільного тіла буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один - король польський, який, згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і Литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місці...
Обраний таким чином на Польське королівство буде миропомазаний і коронований у Кракові. Щодо обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися, так щоб уже віднині не було ніякого сліду його і подоби.Сейми
Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того або того народів. Сенат повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; він завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов’язком. А якби трапилися важливі справи, коли при нас не було б сенаторів, то в силу давнього звичаю буде дано звістку про все як у Польщу, так і в Литву, і ніщо ніколи не буде постановлено і вирішено без відома сенаторів обох народів.
Монета
Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі, поділу і напису, що ми і наші нащадки без загаяння зобов'язані будемо здійснити...
Торговельні мита
Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були, - наші, сенаторські, шляхетські, духовні; віднині і на вічні часи не слід брати ніяких мит з духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих з будь-яких речей їх власної роботи і кормління, але з тим, проте, щоб вони цим шляхом не сприяли униканню від купецьких мит, що повело б до зменшення і затаювання давніх наших мит і мит інших чинів у Польщі і в Литві.
Історія держави і права України : хрестоматія / за ред. О. О. Шевченка. Київ : Вентурі, 1996. С. 74-76.
Генрікові артикули (Статті) (1573 р.) (Витяги)
1....Мы и наши потомки, польские короли, они же великие князья литовские и пр., не должны ни в коем случае назначать... себе преемника. А это для того, чтобы всегда после кончины нашей и наших потомков выбор короля оставался за всей шляхтой.
Поэтому ни мы, ни наши потомки, польские короли, не должны употреблять титула наследственного.3....Ни мы, ни наши потомки не должны посылать послов в чужие страны и принимать чужих послов без совета сенаторов...
4. Что касается войны или ополчения, мы ничего не будем предпринимать без разрешения сейма...
6....Каждый вальный сейм назначает из числа сенаторов 16 человек, которые будут постоянно пребывать при нас... и без которых ни мы, ни наши потомки не должны ничего предпринимать то текущим делам...
7. Вальный коронный сейм должен созываться по крайней мере каждые 2 года... А дольше как 6 недель мы его не будем держать; а перед этими сеймами... должны быть уездные сеймики... На этих сеймиках мы должны через своих послов сообщать о своих нуждах.
16. Так как в нашей женитьбе Речь Посполитая весьма заинтересована, мы обещаем и обязуемся за себя и за наших королевских потомков... никогда не заключать наших браков без ведома и разрешения сената.
17....А если бы... мы нарушили в чем-либо права, вольности, статьи и условия или чего-нибудь не исполнили - в таком случае освобождаем граждан... от послушания нам.
Єфремова Н. В. Історія держави і права України. Частина І. Одеса. : Фенікс, 2012. С. 146.