Радянське державне будівництво в Україні в період весни 1918 - кінця 1920років:
2.1 Тимчасовий робітничо - селянський уряд України.
Уже в умовах кризи гетьманського уряду, 28.11.1918 року. більшовики в м. Курську провели перше засідання Тимчасового робітничо - селянського уряду України.
Були прийняті: а) декрет «Про організацію Військової ради української радянської армії», «Звернення до нового уряду Німеччини» та інші; б) 29.11.1918 року оприлюднено маніфест тимчасового уряду до робітників і селян із закликом переходу усієї повноти влади до Рад.Наприкінці листопада 1918 року тимчасовий уряд видав декрет «Про організацію влади на місцях», в якому йшлося:
1) радянська влада в Україні відновлюватиметься за зразком РСФРР;
2) вимога негайного створення ревкомів та комбідів;
3) знову утворювалися надзвичайні органи влади.
Таким чином, радянська влада набувала форми воєнно - пролетарської диктатури.
2.2 Конституція УСРР1919 року: ухвалення, зміст.
6 березня 1919 р. у Харкові відкрився III Всеукраїнський з’їзд Рад (1887 делегатів, з них 1435 комуністи).
14 березня 1919 року прийнято Конституцію УСРР, основні положення:
- затвердила положення, що УСРР є республікою диктатури пролетаріату (проти цього виступали ліві есери, на території Російської імперії кількість робітників не перевищувала 800 тис. чол., тому вони не могли відігравати вирішальної ролі у житті країни, отже це була фікція);
- влада трудящих мала здійснюватися через Ради робітничих, селянських і солдатських депутатів;
- визначалася структура і компетенція вищих органів державної влади: а) З’їзд рад - найвищий орган влади; б) ВУЦВК (утворювався з’їздом і звітував перед ним; діяв у період між з’їздами; 99 членів, з них 89 більшовиків і 10 українських есерів; голова Г. Петровський);
- Президія ВУЦВК (підготовка законопроектів; нагляд за виконанням постанов ВУЦВК; затверджувала постанови Раднаркому і припиняла їх дію; клопотання про помилування);
- Раднарком (голова Х. Раковський; керівництва окремими галузями економіки; право видавати закони).
Місцеві органи влади: а) Ради та їх виконкоми; б) губернські, повітові та волосні з’їзди Рад та їх виконкоми.
У цілому Конституція не закріплювала поділу на гілки влади, а отже була не демократичною.
У зв’язку з денікінським наступом з середини 1919 року пройшла перебудови органів влади і управління: 1) 30.04.1919 р.
створено Раду оборони УСРР, яка 30.09.1919 р. евакуювала український уряд до РСФРР; 2) посилено роль комбідів, які декретом від 14.05.1919 р. стали єдиними та надзвичайними органами влади.
З розгромом білих військ розпочалось чергове відновлення в Україні диктатури пролетаріату. 29.11.1919 р. Пленум РКП (б) прийняв революцію «Про радянську владу на Україні», в якій були накреслені завдання диктатури пролетаріату в республіці. Відновлення радянської влади наприкінці 1919 - на поч. 1920 р. здійснювалося у формі ревкомів як у центрі, так і на місцях. 22.12.1919 р. Всеукрревком затвердив «Тимчасове положення про організацію радянської влади на Україні». У другій половині лютого 1920 року вони склали свої повноваження і відновили роботу ВУЦВК і Раднарком.
16 травня 1920 року - у Харкові відкрився IVз 'їзд Рад.
Наступ Червоної Армії проти польських військ і УНР сприяв формуванню Галицької соціалістичної Радянської Республіки (15.07.1920 р.) та уряду - Галревкому, створеного у Харкові за директивою В. Леніна.
У листопаді 1920 року відбулася V конференція КП(б)У, яка: а) накреслила основні завдання у зв’язку з переходом до мирної праці;
б) у сфері державного будівництва ставилося завдання організації переходу влади від надзвичайних органів до Рад.
У цілому, компартія надзвичайними методами, аж до нелегітимних, забезпечувала пролетарську більшість та комуністичне партійне керівництво в Радах.
3.