Особливості перебудовчих процесів в Україні : теоретико - правовий аспект.

Поглиблення кризи тоталітарної системи зумовило зміни у внутрішній та зовнішній політиці СРСР. Квітневий пленум 1985 року започаткував період перебудови, кінцевою метою якого

проголошувалося створення «гуманного демократичного соціалізму».

У своєму розвитку, як виділяє ряд дослідників цього періоду (О. Бойко та ін.), процес перебудови пройшов кілька етапів. Зупинимося на їх специфічних особливостях:

І етап (квітень 1985 - січень 1987рр.) - визрівання політичного курсу перебудови :

- висунення стратегічної мети : курс на прискорення соціально - економічного розвитку країни; визначення головних елементів курсу: НТП, технічне переозброєння машинобудування; активізація «людського фактора»;

- проголошення курсу на удосконалення соціалізму та зняття завдання побудови основ комунізму до 1980 року;

- водночас, прийняття утопічних рішень: а) прийняття програми вирішення житлової проблеми до 2000 року; б) реалізація адміністративно - заборонними заходами антиалкогольної компанії (бюджет України втратив 10 млрд. крб.; з 1982 до 1989 р. у 4,2 рази зросла кількість наркоманів);

- суттєвим каталізатором переосмислення суспільних порядків стала Чорнобильська катастрофа у квітні 1986 року.

II етап (січень 1987 - літо 1988 рр.) - усвідомлення основних завдань перебудови, формування і розширення її соціальної бази:

а) січневий Пленум (1980 р.) ЦК КПРС на перший план висуває вже не «прискорення», а завдання демократизації суспільного життя;

б) відбулося два корінних зрушення: по - перше, сформована тріада перебудови: нове політичне мислення; радикальна економічна реформа (1987 р.); демократизація державного устрою; по - друге, формування соціальної бази перебудови (неформальні організації: «Товариство Лева» (м. Львів) та ін.);

в) самоорганізація масового демократичного руху.

III етап (літо 1988 - травень 1989 рр.) - зміщення центру рушійних сил перебудови зверху вниз :

1) завдання на реформу політичної системи (ХІХ партконференція - червень - липень 1988 р.);

2) падіння авторитету компартії;

3) становлення багатопартійності в Україні, оприлюднення влітку 1988 р. Українською Гельсінською Спілкою «Декларації принципів», що перетворило УГС з чисто правозахисної в політичну організацію.

ІУ етап (травень 1989 - лютий 1990 рр.) - розмежування та консолідація полярних політичних сил у суспільстві, їх відкрите протистояння:

- травень - червень 1989 р. - І з’їзд Рад СРСР - поглиблення процесу перебудови;

- інтенсивне формування народних фронтів («Народний фронт Естонії», «Саюдіс» (Литва)). У вересні 1989 р. - Установчий з’їзд Народного Руху України;

- відміна лютневим 1990 р. Пленумом 6-ї статті Конституції, яка проголошувала компартію ядром політичної системи, керівною і спрямовуючою силою.

V етап (лютий - грудень 1990 рр.) - поступовий перехід політичного керівництва СРСР вправо і радикалізація народу:

- обрання у березні 1990 р. ІІІ з’їздом народних депутатів М. Горбачова президентом СРСР;

- 21.01.1990 р. - організовано Рухом живий ланцюг від Києва до Львова;

- березень 1990 р. - вибори народних депутатів ВР України, утворення національно - демократичної Народної ради;

- прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України.

VI етап (грудень 1990 - серпень 1991 рр.) - кінець перебудови:

а) IV з’їзд народних депутатів здійснив поворот від демократії до політики «міцної руки»;

б) еволюція форм державної влади - ще не зміцнілий парламентаризм поступається місцю президентському правлінню з необмеженими повноваженнями;

в) 23 квітня 1991 р. - зустріч глав 9-ти республік в Ново - Огарьово - спроба покласти початок стабілізації у країні шляхом спільного пошуку компромісної формули нового Союзного Договору;

г) 19 - 21 серпня 1991 р. - спроба державного перевороту.

24 серпня 1991 р. - на позачерговій сесії Верховна Рада (далі - ВР) приймає Акт про незалежність України.

Отже, оцінюючи особливості протікання перебудовчих процесів в Україні, доходимо висновку про те, що перебудова у республіці тривалий час розгорталася на основі розроблених у союзному центрі моделей і шаблонів.

2.