ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАД ВИВЧЕННЯМ КУРСУ
Вивчення історії держави і права України курсантами складається з аудиторних занять (лекції та семінари), консультацій - індивідуальних, групових і передекзаменаційних. Але все ж найбільше часу навчальним планом відводиться на самостійну роботу над вивченням курсу за запропонованим переліком питань для самостійної роботи.
У тому числі план передбачає й самостійну роботу під керівництвом викладача; під час якої навчаються працювати з правовими пам’ятками; що визначені програмою даного курсу.Лекції більшою мірою виконують наставно-методичну функцію. В них викладач висвітлює найважливіші, проблемно-концептуальні, методологічні аспекти тем курсу історії держави і права України, висловлює рекомендації щодо напрямків, методів та засобів самостійної роботи курсантів над кожною з тем.
Такі лекції можуть принести найбільшу користь за умови, що курсанти не тільки уважно прослухають, але й ретельно законспектують їх. Старанно виконаний конспект лекцій обов’язково стане у пригоді під час самостійного опрацювання курсу, а також під час підготовки до семінарських занять та іспитів.
Слухання лекції - процес активний, творчий. Він вимагає великої уваги, волі, пам’яті, витрат енергії та сил. Лекція вчить мислити, дає настанову для наступної самостійної роботи. В процесі запису лекцій працюють три види людської пам’яті: слухова, зорова та моторна, їх поєднання і забезпечує велику концентрацію уваги, глибину та міцність засвоєння матеріалу.
Для запису лекцій доцільно мати окремий зошит. Запис слід розпочинати з назви теми, обов’язково навести план лекції. Під час конспектування варто залишити поля, які потім використати у подальшій роботі над конспектом.
Конспектувати лекцію нелегко. Для цього необхідно мати певні навички. Докладно та грамотно записана лекція значно полегшує самостійну роботу. Під час конспектування краще усвідомлюється зміст лекції і відповідно активніше йде процес засвоєння матеріалу.
Не слід намагатися дослівно записати лекцію, оскільки така робота носить суто механічний характер. Важливо навчитися вирізняти основне. Викладач виділяє у ході лекції головні думки, вказує, на що слід звернути увагу. Курсант коротко записує основний замість лекційного матеріалу, робить висновки наприкінці кожного питання.Правильно роблять ті курсанти, які постійно користуються програмою курсу історії держави і права України. Вона дозволяє уявити зміст теми в цілому, її місце в структурі навчальної дисципліни, з’ясувати головні питання лекційного матеріалу, краще записати їх.
Через деякий час після лекції слід уважно переглянути конспект. Зробити це краще саме у той день, коли вона була прослухана. Така рекомендація грунтується на висновках психологів про те, що близько 60 відсотків навчального матеріалу забувається у перші ж години після його прослухування. Уникнути цього можна за рахунок додаткового повторення, яке сприяє переведенню вивченого матеріалу у довгострокову пам’ять.
Семінарські заняття виступають як засіб закріплення та поглиблення знань, отриманих на лекціях та під час самостійної роботи.
Семінари з історії держави і права України мають на меті виробити у курсантів вміння самостійно вивчати питання курсу. Готуючись до них, курсант вчиться конспектувати та аналізувати нормативні матеріали; інші державно- правові джерела та літературу, узагальнювати знання, отримані з різних джерел.
Підготовка до семінарських занять з історії держави і права України складається з кількох етапів. По-перше, необхідно уважно ознайомитись з планом семінару до чергової теми заняття, продумати наведені питання. По-друге, слід докладно вчити та законспектувати всі рекомендовані правові джерела та літературу. Конспекти джерел не повинні обов’язково бути відповідями на питання, поставлені у плані семінарського заняття, але, вивчаючи нормативний матеріал, слід постійно мати на увазі ці питання.
Згрупувавши зібраний матеріал з окремих питань, курсант вивчає його, аналізує, продумує план зв’язаного викладу, спираючись на матеріал, готує розгорнене висвітлення кожного питання.
У відповідності до цього плану курсант складає невеликий конспект свого виступу.Семінар як форма навчального процесу складається з короткого вступного слова викладача, обговорення під його керівництвом головних питань теми, заключного слова викладача та роз’яснення завдання до наступного заняття.
Існує декілька типів чи форм семінарських занять. Найбільш поширеними з них е: семінар у вигляді розгорнутої бесіди у відповідності з планом; заслуховування та обговорення рефератів, заздалегідь підготованих курсантами; змішана, коли з одного-двох питань заслуховуються підготовані курсантами реферати, а обговорення інших питань відбувається у вигляді розгорнутої бесіди. Семінари у вигляді розгорнутої бесіди проходять так: після короткого вступного слова викладача слово надається одному з курсантів. Виступаючому для викладання своїх думок дається 7-10 хвилин. Виступ не повинен бути ні надто коротким, ні надмірно затягнутим; слід якомога більш повно та чітко висвітлити поставлене питання. Інші курсанти уважно слухають виступ, роблячи позначки на полях свого конспекту, а потім беруть участь в обговоренні висловлюючи власне розуміння питань і, таким чином, здійснюють колективний пошук вірних узагальнень та висновків.
Основний виступаючий повинен показати знання матеріалу, вміння аналізувати його, додержуючись послідовності викладу, чітко переходячи від одного пункту свого виступу до іншого, підкреслюючи найважливіші та найсуттєвіші моменти, роблячи короткі висновки. При цьому слід говорити просто, зрозуміло, конкретно, своїми словами, а не читати записи чи нормативний матеріал. Під час виступів конспектом та методичними вказівками або ж хрестоматією, де наводяться витяги з правових джерел того чи іншого періоду, можна користуватися лише додержуючись певної міри, звичайно, абсолютно неприпустимо «зачитувати» свою відповідь з книги.
І виступи, і доповнення повинні бути цілеспрямованими, чіткими, по можливості короткими. Ні в якому разі не слід повторювати вже сказане.
Кожному виступаючому необхідно слідкувати за мовою, інтонацією правильним вживанням та вимовою слів, наголосами. Кожне слово потрібно вимовляти виразно і до кінця, особливо при вживанні раніше незнайомих юридичних термінів. При підготовці до семінару для з’ясування значення незнайомих термінів, окремих слів радимо частіше звертатися до відповідних словників чи енциклопедій: «Юридичного словника», «Юридичної енциклопедії», «Словника іноземних слів», «Енциклопедичного словника» тощо. Корисними у ході підготовки до семінарського заняття можуть бути також «Мала енциклопедія етнодержавознавства» та «Енциклопедія українознавства», які містять значну кількість матеріалів з історії держави і права України.Викладач під час обговорення може поставити додаткові питання, що випливають з основних, логічно з ними пов’язані. Важливо, щоб і курсанти оволоділи вмінням правильно, за суттю ставити питання до виступаючого.
Кожний курсант на семінарі повинен активно працювати, тобто уважно слухати кожного, хто виступає, продумуючи відповіді на звернені до нього запитання, репліки тощо. Атмосфера на семінарі повинна бути творчою, а це залежить як від викладача, так і від кожного курсанта. В аудиторії повинні звучати не просто витяги з нормативних актів, підручника, не готові завчені висновки, а роздуми, докази.
Однією з формою науково-дослідницької роботи курсантів участь у науковому гуртку та підготовка наукової доповіді. Обираючи тему свого дослідження, курсант повинен узгодити її з науковим керівником, який і в подальшому буде спрямовувати його роботу. Разом з тим підготовка доповіді дає можливість курсанту виявити власну ініціативу, творчо підійти до справи. Пошуки відповідних джерел, робота з архівними та бібліотечними матеріалами, їх систематизація - все це початкова стадія науково-дослідницької роботи курсанта. Викладач у процесі роботи надає слухачеві необхідну методичну допомогу, вчить найбільш раціональним прийомам роботи з літературою, правовими та архівним матеріалами.
Оскільки курсант проводить самостійне наукове дослідження, основною його метою має бути відшуковування нових фактів та документів, застосування нових підходів до вивчення державно-правових матеріалів, запропонування свого вирішення малодосліджених або спірних питань історії держави і права України.Результати дослідження оформляються у вигляді реферату обсягом 25-30 аркушів. Слово «реферат» означає доповідь чи письмове дослідження на певну тему, що містить критичний огляд літературних та інших джерел. Реферат повинен бути оформлений у відповідності з вимогами до оформлення наукових праць. У кінці його обов’язково наводиться список використаних джерел та літератури.
На завершення роботи курсант виступає з доповіддю на засіданні наукового гуртка. Автори найкращих науково-дослідних робіт одержують можливість виступити з доповіддю на загальноінститутській науковій конференції. Тези їх доповідей обсягом 1-2 аркуші машинопису публікується у збірці тез курсантської наукової конференції.
Іспити є складовою частиною навчального процесу і являють собою підсумок всієї роботи курсантів над вивченням курсу історії держави і права України, вивчається цей предмет протягом одного семестру і наприкінці його складають підсумковий іспит. Він відбувається в усній формі й проводиться, як правило, за білетами, підготовленими заздалегідь та затвердженими на засіданні кафедри державно-правових дисциплін. Кожний екзаменаційний білет з історії держави і права України зазвичай складається з трьох питань, які відображають різні розділи учбової програми.
Під час екзамену перевіряється не лише пам’ять курсанта, але і його вміння мислити, аналізувати, робити необхідні висновки.
Особлива увага на екзамені з історії держави і права України приділяється перевірці знання пам’яток права. Якщо курсант, відповідаючи на питання екзаменаційного білета, не виявляє знання джерел, йому обов’язково задається додаткове питання. Додаткові питання екзаменатор ставить і у тому випадку, коли курсант був відсутній на семінарських заняттях і не відпрацював їх.