<<
>>

Німецько-радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (1939 р.)

Правительство СССР й Германское Правительство после распада бьівшего Польского государства рассм.атривают исключительно как свою задачу восстановить мир й порядок на зтой территории

й обеспечить народам, живущим там, мирное существование, соответствующее их национальньгм особенностям.

С зтой целью они

пришли к соглашению в следующем:

Статья І

Правительство СССР й Германское Правительство устанавливают в качестве границн между обоюдньїми государственньїми

интересами на территории бьівшего Польского государства линию,

которая нанесена на прилагаемую при сем карту й более подробно

будет описана в дополнительном протоколе.

Статья II

Обе СтороньІ признают установленную в статье І границу

обоюдньїх государственньїх интересов окончательной й устранят

всякое вмешательство третьих держав в зто решение.

Статья III

Необходимое государственное переустройство на территории

западнее указанной в статье І линии производит Германское Правительство, на территории восточнее зтой линии — Правительство

СССР.

Статья IV

Правительство СССР й Германское Правительство рассматривают вьішеприведенное переустройство как надежньїй фундамент

для дальнейшего развития дружественньїх отношений между своими народами.

Статья V

Зтот договор подлежит ратификации. Обмен ратификационньіми грамотами должен произойти возможно скореє в Берлине.

Договор вступает в силу с момента его подписания.

Москва, 28 сентября 1939 г.

По уполномочию

Правительства СССР

В. Молотов

За Правительство

Германии

Й. Риббентроп

Лето 1941. Украйна: Документи й материалш. Хроника собьітий. — К., 1991. — С. 60-61.

431

Повідомлення Комітету по організації виборів

у Народні Збори Західної України про наслідки

голосування ( 25 жовтня 1939 р.)

22 жовтня 1939 року по всій Західній Україні відбувалися

вибори депутатів в Українські Народні Збори.

Вибори відбувалися на основі загального, рівного і прямого

виборчого права при таємному голосуванні.

Вибори почалися рівно о 6 годині ранку. За повідомленням

окружних виборчих комісій по виборах в Українські Народні Збори,

по всіх містах, селах та селищах Західної України до 5 години дня

22 жовтня проголосувала переважна більшість виборців. О 12 годині

ночі 22 жовтня вибори закінчились.

Всього по Західній Україні є 5858 виборчих дільниць і 1495

виборчих округів.

За даними виборчих округів зареєстровано обрання 1484 депутатів із загальної кількості 1495 депутатів, які мали бути обрані

відповідно до кількості утворених виборчих округів. Кандидати, які

голосувались в депутати по округах №№ 433, 326, 173, 172, 131, 354,

365, 345 — Луцької області і по округах №№ 252, 380 і 381 —

Львівської області, одержали, кожний окремо, менше половини

всіх голосів, поданих по округу і визнаних дійсними. Відповідно до

ст. 45 «Положення про вибори в Українські Народні Збори» кандидати в депутати по цих 11 округах, як такі, що не одержали

абсолютної більшості голосів, тобто більше половини всіх голосів,

поданих по округу і визнаних дійсними, вважаються необраними.

В цих округах призначені нові вибори для обрання депутатів в

Українські Народні Збори від цих округів.

За даними виборчих округів з загальної кількості 4 776 275

виборців Західної України брало участь у голосуванні 4 339 997

чоловік, що становить 92,83% від загальної кількості виборців.

Бюлетенів, що визнані дільничними виборчими комісіями

недійсними на підставі ст. 35 «Положення про вибори в Українські

Народні Збори», виявилося 75 925. Бюлетенів, в яких закреслені

прізвища кандидатів, — 325 918. У всіх виборчих округах Західної

України по виборах в Українські Народні Збори голосувало за

кандидатів, що виставлені селянськими комітетами, тимчасовими

управліннями, зборами робітників по підприємствах, зборами робітничої гвардії, зборами інтелігенції, — 4 032 154 чоловіка, що

становить 90,93% до числа тих, що голосували.

За даними окружних виборчих комісій по Львівській області

(колишнє воєводство) з 1 345 561 виборців брало участь у голосуванні 1 232 466 чоловік, або 91,59% всіх виборців.

За виставлених

кандидатів голосувало 1 088 371 чоловік, або 88,30% тих, що брали

432

участь у голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося

14 631. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 129464.

По м. Львову з 268 382 виборців брало участь у голосуванні

256802 чоловіка, або 95,68% всіх виборців. За виставлених кандидатів голосувало 240 068 чоловік, або 93,48% тих, що брали участь у

голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 1 631.

Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів,— 15 103.

По Тернопільській області (колишнє воєводство) з 1 074 387

виборців брало участь у голосуванні 945 748 чоловік, або 88,03% всіх

виборців. За виставлених кандидатів голосувало 875 169 чоловік,

або 92,53% тих, що брали участь у голосуванні. Бюлетенів, що

визнані недійсними, виявилося 33 566. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 37013.

По м. Тернополю з 27 317 виборців брало участь у голосуванні

25 493 чоловіка, або 93,32% всіх виборців. За виставлених кандидатів головувало 24 567 чоловік, або 96,36% тих, що брали участь у

голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 382.

Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 544.

По Станіславській області (колишнє воєводство) з 979 735

виборців брало участь у голосуванні 941 830 чоловік, або 96,13% всіх

виборців. За виставлених кандидатів голосувало 877 851 чоловік,

або 93,2% тих, що брали участь у голосуванні. Бюлетенів, що

визнані недійсними, виявилося 6 045. Бюлетенів, в яких закреслені

прізвища кандидатів,— 57 934.

По м. Станіславу з 49 990 виборців брало участь у голосуванні

46 353 чоловіка, або 92,72% всіх виборців, За виставлених кандидатів голосувало 43 671 чоловік, або 94,21% тих, що брали участь у

голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 42.

Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 2 640.

По Луцькій області (колишнє воєводство) з 1 376 592 виборців

брало участь у голосуванні 1 313 953 чоловіка, або 95,44% всіх

виборців За виставлених кандидатів голосувало 1 190 763 чоловіка,

або 90,62% тих, що брали участь у голосуванні.

Бюлетенів, що

визнані недійсними, виявилося 21 683. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 101507.

По м. Луцьку з 31 075 виборців брало участь у голосуванні

28431 чоловік, або 91,49% всіх виборців. За виставлених кандидатів

голосувало 26 308 чоловік, або 92,53% тих, що брали участь у

голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 170.

Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 1 953.

Червоноармійці, командири і політпрацівники частин Українського фронту, які розташовані на території Західної України,

участі у голосуванні не брали.

З 1 484 обраних депутатів 1 245 депутатів — чоловіки, жінок — 239.

433

Вибори в Українські Народні Збори, що проходили під лозунгами, які висунуті у зверненні Комітету по організації виборів в

Українські Народні Збори, показали велику політичну активність,

одностайність і єдність волі населення Західної України, яке з

радістю віддало свої голоси за кандидатів, що виставлені народом.

Возз'єднання українського народу в єдиній

українській радянській державі (1939-1949

рр.). Збірник документів і матеріалів. — К.,

1949. - С. 39-42.

<< | >>
Источник: В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. Хрестоматія з історії держави і права України. — Том 2. Лютий 1917 р. — 1996 р.: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький; За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д.Гончаренка. — К. —1997. — 800с.. 1997

Еще по теме Німецько-радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (1939 р.):

  1. Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.)
  2. Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.)*
  3. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про розмежування областей між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою» (4 грудня 1939 р.)
  4. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про міри покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян і їх підсобників» (19 квітня 1943 р.)
  5. Указ Президії Верховної Ради СРСР ”Про міри покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для • • Tl • • •• шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян і їх підсобників” (19 квітня 1943 р.)
  6. Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 1945 р.)*
  7. Постанова Пленуму Верховного суду СРСР № 22/М/16/У/сс «Про кваліфікацію дій радянських громадян, що надавали допомогу ворогу в районах, тимчасово окупованих німецькими загарбниками» (25 листопада 1943 р.)
  8. Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 1945 р.)
  9. Нота уряду СРСР польському посольству в Москві про вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії з метою взяти під захист життя та майно населення Західної України та Західної Білорусії (18 вересня 1939 р.)
  10. Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з'єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939 р.)
  11. Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про табори НКВС СРСР» (15 червня 1939 р.)
  12. Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
  13. ДОГОВІР про поділ майна між подружжям
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -