Німецько-радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (1939 р.)
Правительство СССР й Германское Правительство после распада бьівшего Польского государства рассм.атривают исключительно как свою задачу восстановить мир й порядок на зтой территории
й обеспечить народам, живущим там, мирное существование, соответствующее их национальньгм особенностям.
С зтой целью онипришли к соглашению в следующем:
Статья І
Правительство СССР й Германское Правительство устанавливают в качестве границн между обоюдньїми государственньїми
интересами на территории бьівшего Польского государства линию,
которая нанесена на прилагаемую при сем карту й более подробно
будет описана в дополнительном протоколе.
Статья II
Обе СтороньІ признают установленную в статье І границу
обоюдньїх государственньїх интересов окончательной й устранят
всякое вмешательство третьих держав в зто решение.
Статья III
Необходимое государственное переустройство на территории
западнее указанной в статье І линии производит Германское Правительство, на территории восточнее зтой линии — Правительство
СССР.
Статья IV
Правительство СССР й Германское Правительство рассматривают вьішеприведенное переустройство как надежньїй фундамент
для дальнейшего развития дружественньїх отношений между своими народами.
Статья V
Зтот договор подлежит ратификации. Обмен ратификационньіми грамотами должен произойти возможно скореє в Берлине.
Договор вступает в силу с момента его подписания.
Москва, 28 сентября 1939 г.
По уполномочию
Правительства СССР
В. Молотов
За Правительство
Германии
Й. Риббентроп
Лето 1941. Украйна: Документи й материалш. Хроника собьітий. — К., 1991. — С. 60-61.
431
Повідомлення Комітету по організації виборів
у Народні Збори Західної України про наслідки
голосування ( 25 жовтня 1939 р.)
22 жовтня 1939 року по всій Західній Україні відбувалися
вибори депутатів в Українські Народні Збори.
Вибори відбувалися на основі загального, рівного і прямого
виборчого права при таємному голосуванні.
Вибори почалися рівно о 6 годині ранку. За повідомленням
окружних виборчих комісій по виборах в Українські Народні Збори,
по всіх містах, селах та селищах Західної України до 5 години дня
22 жовтня проголосувала переважна більшість виборців. О 12 годині
ночі 22 жовтня вибори закінчились.
Всього по Західній Україні є 5858 виборчих дільниць і 1495
виборчих округів.
За даними виборчих округів зареєстровано обрання 1484 депутатів із загальної кількості 1495 депутатів, які мали бути обрані
відповідно до кількості утворених виборчих округів. Кандидати, які
голосувались в депутати по округах №№ 433, 326, 173, 172, 131, 354,
365, 345 — Луцької області і по округах №№ 252, 380 і 381 —
Львівської області, одержали, кожний окремо, менше половини
всіх голосів, поданих по округу і визнаних дійсними. Відповідно до
ст. 45 «Положення про вибори в Українські Народні Збори» кандидати в депутати по цих 11 округах, як такі, що не одержали
абсолютної більшості голосів, тобто більше половини всіх голосів,
поданих по округу і визнаних дійсними, вважаються необраними.
В цих округах призначені нові вибори для обрання депутатів в
Українські Народні Збори від цих округів.
За даними виборчих округів з загальної кількості 4 776 275
виборців Західної України брало участь у голосуванні 4 339 997
чоловік, що становить 92,83% від загальної кількості виборців.
Бюлетенів, що визнані дільничними виборчими комісіями
недійсними на підставі ст. 35 «Положення про вибори в Українські
Народні Збори», виявилося 75 925. Бюлетенів, в яких закреслені
прізвища кандидатів, — 325 918. У всіх виборчих округах Західної
України по виборах в Українські Народні Збори голосувало за
кандидатів, що виставлені селянськими комітетами, тимчасовими
управліннями, зборами робітників по підприємствах, зборами робітничої гвардії, зборами інтелігенції, — 4 032 154 чоловіка, що
становить 90,93% до числа тих, що голосували.
За даними окружних виборчих комісій по Львівській області
(колишнє воєводство) з 1 345 561 виборців брало участь у голосуванні 1 232 466 чоловік, або 91,59% всіх виборців.
За виставленихкандидатів голосувало 1 088 371 чоловік, або 88,30% тих, що брали
432
участь у голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося
14 631. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 129464.
По м. Львову з 268 382 виборців брало участь у голосуванні
256802 чоловіка, або 95,68% всіх виборців. За виставлених кандидатів голосувало 240 068 чоловік, або 93,48% тих, що брали участь у
голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 1 631.
Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів,— 15 103.
По Тернопільській області (колишнє воєводство) з 1 074 387
виборців брало участь у голосуванні 945 748 чоловік, або 88,03% всіх
виборців. За виставлених кандидатів голосувало 875 169 чоловік,
або 92,53% тих, що брали участь у голосуванні. Бюлетенів, що
визнані недійсними, виявилося 33 566. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 37013.
По м. Тернополю з 27 317 виборців брало участь у голосуванні
25 493 чоловіка, або 93,32% всіх виборців. За виставлених кандидатів головувало 24 567 чоловік, або 96,36% тих, що брали участь у
голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 382.
Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 544.
По Станіславській області (колишнє воєводство) з 979 735
виборців брало участь у голосуванні 941 830 чоловік, або 96,13% всіх
виборців. За виставлених кандидатів голосувало 877 851 чоловік,
або 93,2% тих, що брали участь у голосуванні. Бюлетенів, що
визнані недійсними, виявилося 6 045. Бюлетенів, в яких закреслені
прізвища кандидатів,— 57 934.
По м. Станіславу з 49 990 виборців брало участь у голосуванні
46 353 чоловіка, або 92,72% всіх виборців, За виставлених кандидатів голосувало 43 671 чоловік, або 94,21% тих, що брали участь у
голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 42.
Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 2 640.
По Луцькій області (колишнє воєводство) з 1 376 592 виборців
брало участь у голосуванні 1 313 953 чоловіка, або 95,44% всіх
виборців За виставлених кандидатів голосувало 1 190 763 чоловіка,
або 90,62% тих, що брали участь у голосуванні.
Бюлетенів, щовизнані недійсними, виявилося 21 683. Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 101507.
По м. Луцьку з 31 075 виборців брало участь у голосуванні
28431 чоловік, або 91,49% всіх виборців. За виставлених кандидатів
голосувало 26 308 чоловік, або 92,53% тих, що брали участь у
голосуванні. Бюлетенів, що визнані недійсними, виявилося 170.
Бюлетенів, в яких закреслені прізвища кандидатів, — 1 953.
Червоноармійці, командири і політпрацівники частин Українського фронту, які розташовані на території Західної України,
участі у голосуванні не брали.
З 1 484 обраних депутатів 1 245 депутатів — чоловіки, жінок — 239.
433
Вибори в Українські Народні Збори, що проходили під лозунгами, які висунуті у зверненні Комітету по організації виборів в
Українські Народні Збори, показали велику політичну активність,
одностайність і єдність волі населення Західної України, яке з
радістю віддало свої голоси за кандидатів, що виставлені народом.
Возз'єднання українського народу в єдиній
українській радянській державі (1939-1949
рр.). Збірник документів і матеріалів. — К.,
1949. - С. 39-42.
Еще по теме Німецько-радянський договір про дружбу і кордони між СРСР і Німеччиною (1939 р.):
- Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.)
- Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (23 серпня 1939 р.)*
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про розмежування областей між Українською Радянською Соціалістичною Республікою і Білоруською Радянською Соціалістичною Республікою» (4 грудня 1939 р.)
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про міри покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян і їх підсобників» (19 квітня 1943 р.)
- Указ Президії Верховної Ради СРСР ”Про міри покарання для німецько-фашистських лиходіїв, винних у вбивствах і катуваннях радянського цивільного населення і полонених червоноармійців, для • • Tl • • •• шпигунів, зрадників Батьківщини з числа радянських громадян і їх підсобників” (19 квітня 1943 р.)
- Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 1945 р.)*
- Постанова Пленуму Верховного суду СРСР № 22/М/16/У/сс «Про кваліфікацію дій радянських громадян, що надавали допомогу ворогу в районах, тимчасово окупованих німецькими загарбниками» (25 листопада 1943 р.)
- Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Чехословацькою Республікою про Закарпатську Україну (29 червня 1945 р.)
- Нота уряду СРСР польському посольству в Москві про вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії з метою взяти під захист життя та майно населення Західної України та Західної Білорусії (18 вересня 1939 р.)
- Закон про включення Західної України до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік і з'єднання її з Українською Радянською Соціалістичною Республікою (1 листопада 1939 р.)
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про табори НКВС СРСР» (15 червня 1939 р.)
- Договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік
- ДОГОВІР про поділ майна між подружжям