Люблінська унія 1569 р. та її наслідки для українських земель. Поширення на українські землі польської адміністративної системи.
У 1340 р. Казимир III долучає до своєї корони Галицьку, Белзьку та Холмські землі (остаточно приєднані у 1387 р.). У 1430 р. Польща поширила свою владу на Західне Поділля.
Від кінця XIV ст.
впродовж майже 200 років долю більшості українських земель визначав політичний курс Польщі та Литви, спрямований на взаємне збереження, що зумовлювалося двома обставинами:а) необхідність організації опору Лівонському та Тевтонському орденам;
б) зміцненням Московського царства («збирача земель Русі»). Люблінська унія 1569р. та її правові наслідки:
1. де - юре одна держава - Річ Посполита;
2. король - глава держави, що обирається на спільному сеймі Польщі та Литвина присягає на вірність обом народам;
3. підтвердження усіх прав та вольностей шляхти;
5. денонсація міжнародних угод, що були направлені один проти другого;
6. спільна валюта;
7. узаконювалось для обох сторін право набуття землі на території Польщі і Литви.
Українська сторона не стала третім суб’єктом, хоча ці питання ставилися і було досягнуто певних результатів.
На інкорпоровані українські землі поширюється польський адміністративний устрій.
2.