<<
>>

Кримінально-процесуальний кодекс УСРР (1922 р.)

(Витяги)

ОТДЕЛ ПЕРВЬІЙ

ГЛАВА І

ОСНОВНЬІЕ ПОЛОЖЕННЯ

Ст. 1. Порядок производства уголовньїх дел в Судебннх Учреждениях УССР определяется настоящим Кодексом.

Ст. 2. Преступность й наказуемость деяния определяется уголовньїм законом, действовавшим в момент совершения преступления.

ЗаконьІ, устраняющие Преступность совершенного деяния или

смягчающие его наказуемость, имеют обратную силу.

Останавливать решение дела под предлогом отсутствия, неполнотьі, неясности или противоречия законов суду воспрещается.

Ст. 3. Лица, в отношений коих приговор суда вошел в законную силу, не могут бьіть привлеченьї вновь к судебной ответственности по обвинению в том же преступлении иначе, как в случаях,

предусмотренньїх ст. 378, 379, 449, 461 Проц. Кодекса.

201

Ст. 4. Уголовное преследование не может бить возбуждено, а

возбужденное не может бьіть продолжаемо й подлежит прекращению во всякой стадии процесса:

1. За смертью обвиняемого, за исключением случаев, предусмотренньїх в ст. 381 Проц. Кодекса.

2. За примирением обвиняемого с потерпевшим по делам,

возбуждаемьш не иначе, как по жалобе потерпевшего, за исключением случаев, указанньїх в ст. 10 й 11 Проц. Кодекса.

3. За отсутствием жалобьі потерпевшего по делам о преступлениях, возбуждаемьш не иначе, как по таковьш жалобам.

4. За истечением давности.

5. При отсутствии в действиях, приписьіваемьгх обвиняемому,

состава преступления.

6. Вследствие акта об амнистии, если таковая исключает наказуемость совершенного обвиняемьім, или помилования отдельньїх

лиц или прекращения дел о них постановлением Всеукраинского

Центрального Исполнительного Комитета или его Президиума в

порядке предоставленньїх ему законом прав.

Ст. 5. Никто не может бьіть лишен свободьі й заключен под

стражу иначе, как в случаях, указанньїх в законе й в порядке,

законом определенном.

Ст. 6. Каждьій судья й каждьш прокурор, обнаруживший в

пределах своего участка или района содержание кого-либо под

стражей без законного постановления уполномоченннх на то органов или свьіше срока, установленного законом или судебньїм приговором, обязан немедденно освободить неправильно лишенного

свободьі.

Ст. 7. Судья или прокурор, до сведения которого дошло, что в

пределах его участка или района кто-либо содержится не в надлежащем месте заключения или не в надлежащих условиях, обязан

принять мерьі к восстановлению законного порядка.

Ст. 8. Обвинение на суде поддерживается прокуратурой. Потерпевшему право обвинения предоставляется лишь в случаях,

законом установленньїх.

Ст. 9. Прокуратура обязана возбуждать уголовное преследование перед судебньїми й следственньїми органами по всякому совершившемуся й подлежащему наказанию преступлению.

Ст. 10. Дела о преступлениях, предусмотренньїх ст.ст. 103-й,

1-й частью 157-й, 172, 173, 174, 175 Угол. Кодекса, возбуждаются

не иначе, как по жалобе потерпевшего, й подлежат прекращению в

случае примирення его с обвиняемьім. Примиренне допускается

только до вступления приговора в законную силу.

202

Если прокуратурой признано будет необходимьш вступить в

дело в целях охраньї публичного интереса, то поддержание обвинения

в зтом случае принадлежит только прокуратуре й дело не подлежит

прекращению в случае примирення потерпевшего с обвиняемьім.

Ст. 11. Дела о преступлениях, предусмотренньїх ст. ст. 153, 198

й 199 Угол. Кодекса, возбуждаются не иначе, как по жалобе потерпевшего, но прекращению за примирением сторон не подлежат.

Ст. 12. Вступившие в законную силу решения гражданского

суда обязательньї для уголовного суда только в отношении вопроса,

имело ли место собнтие или деяние, но не в отношении виновности под судимого.

Ст. 13. Вступивший в законную силу приговор уголовного суда

по вопросу о том, совершилось ли преступление й совершено ли

оно подсудимьім, обязателен для гражданского суда в тех случаях,

когда зтим судом рассматриваются гражданские последствия преступления, рассмотренного уголовньїм судом.

Ст. 14. Потерпевший, понесший от преступного деяния вред

й убьітки, вправе предьявить к обвиняемому й к лицам, несущим

ответственность за причиненньїе обвиняемьім вред й убьітки, гражданский иск, которьш подлежит рассмотрению совместно с уголовньїм делом.

Ст. 15. Гражданский иск может бьіть заявлен как при начатий

уголовного дела й во время предварительного следствия, так й

позже, но, однако до начала судебного следствия. Потерпевшие, не

заявившие гражданского иска при производстве уголовного дела,

имеют право предьявить гражданский иск в общем порядке.

Примечание. Если начатое дело бьшо отложено, то потерпевший,

не заявивший гражданского иска, может предьявить таковой при вторичном слушании дела.

Ст. 16. Гражданский иск, предьявленньїй при производстве

уголовного дела, освобождается от пошлин й сборов.

Ст. 17. В случае смерти обвиняемого до постановления о нем

приговора й разрешения гражданского иска, последний передается

для рассмотрения его в общем порядке.

Ст. 18. Отказ в гражданском иске, постановленньїй при производстве уголовного дела, лишает потерпевшего права вторичного

предьявления того же иска; равньїм образом, отказ в иске, постановленньїй в порядке гражданского судопроизводства, лишает потерпевшего права вторичного предьявления того же иска в суде при

производстве уголовного дела.

Ст. 19. Все судебньїе заседания публичньї. Удаление публики

из зальї заседания, на все время заседания или на часть его,

203

допускается не иначе, как по мотивированному определению суда

й при том, лишь в случаях, где представляется необходимьш охранять воєнную, дипломатическую или государственную тайну, а

также по делам о преступлениях, предусмотренньїх ст. 166—169

Уголовного Кодексе.

Ст. 20. Лица моложе 14 лет в зал судебного заседания не

допускаются.

Ст. 21. При слушании дела при закрьітьіх дверях приговор, во

всяком случае, провозглашается публично.

Ст. 22. Производство по уголовньїм делам ведется на одном из

двух государственньїх язьїков (украинском или русском) или на

язьіке большинства населення данной местности. В тех случаях,

когда обвиняемьіе, потерпевшие, свидетели или зкспертн не владеют язьїком, на котором ведется производство по данному делу, суд

обязан приглашать переводчиков й ставить заинтересованньїх лиц

в известность о каждом производимом судом действии через переводчика.

Обвинительное заключение й иньїе документи должньї бьіть

вручаемьі обвиняемьім в зтих случаях переведенньїми на родной

язьік обвиняемого й оглашаться, если он того требует, также на его

родном язьіке. Всякого рода бумаги й заявления могут бьіть подаваемьі каждьім из заинтересованньїх лиц на их родном язьіке, если

удостоверено, что зти лица не владеют язьїком, на котором ведется

производство по данному делу. . Ст. 23. Содержащиеся в настоящем кодексе терминьї имеют,

если нет особьіх указаний, следующее значение:

1. «Суд» означает — народнне судьі, совет народних судей,

губернские революционньїе трибунали, военнне трибунали, военно-транспортнне трибунали й Верховний Трибунал.

2. «Революционннй трибунал» означает — губернские трибунали, военнне й военно-транспортнне трибунали й Верховний

Трибунал.

3. Под словом «судья» разумеются — народнне судьи й народнне заседатели, председатель й члени советов народних судей,

председатели в члени трибуналов, председатель й члени Верховного Трибунала.

4. Под словом «прокурор» разумеются — прокурор Республики, помощники прокурора Республики, губернские прокурори й их

помощники й прокурори, состоящие при советах народних судей,

революционннх губернских воєнних й военно-транспортннх трибуналах.

5. Под словом «следователь» разумеются — народние следователи, следователи, состоящие при советах народних судей й рево204

люционннх трибуналах, военнне следователи й следователи по

важнейшим делам при Народном Комиссариате Юстиции.

6. Под словом «сторони» разумеются — прокурор, поддерживающий в процессе обвинение, ґражд анский истец й представители

его интересов, обвиняемнй, его законнне представители й защитники, потерпевший в тех случаях, когда ему предоставлено право

поддерживать обвинение, й представители его интересов.

7. «Законнне представители» означают — родителей, опекунов

й представителей тех учреждений й организаций, на попечений

которих находится данное лицо, или же учреждений й организаций, на обязанности которнх лежит охрана соответствующих интересов.

8. Под словом «близкие родственники» разумеются — муж,

жена, отец, мать, снновья й дочери, роднне братья й сестри.

9. «Приговор» означает — решение, винесенное судом в судебном заседании, по вопросу о виновности или невиновности обвиняемого.

10. «Определение» означает — все другие решения, вннесеннне судом в судебннх или распорядительннх заседаниях, а также

решения, виносимне судом П-й инстанции.

11. «Суд 1-й инстанции» означает — народний суд й революционний трибунал, «Суд И-й инстанции» означает — совет народних судей й кассационннй отдел Верховного Трибунала.

ОГЛАВЛЕНИЕ

Отдел первнй

Глава І. Основние положення ,

Глава II. О подсудности

Глава III. О составе суда, сторонах й об отводе

Глава IV. О доказательствах

Глава V. О протоколах

Глава VI. О сроках, о судебннх издержках

Отдел второй

Глава VII. Возбуждение производства по уголовному делу

Глава VIII. О дознаний

Глава IX. Общие условия производства предвар.

следствия

Глава X. О следственннх участках

Глава XI. Предьявление обвинения й допрос

Глава XII. Мери пресечения

Глава XIII. Допрос свидетелей й зкспертов

Глава XIV. Обнски й внемки

Статьи

1—23

24—44

45—60

61—80

81—86

87—95

96—101

102—109

110—125

126—130

131 — 145

146—164

165—177

178—191

205

Глава XV. ОсмотрьІ й освидетельствования 192—198

Глава XVI. Определение психического состояния

обвиняемого 199—205

Глава XVII. Окончание предварительного следствия 206-215

Глава XVIII. Обжалование действий следователя 216—224

Глава XIX. Действия прокурора по прекращению

дела й по преданию суду 225—236

Глава XX. Действия суда по прекращению дела й

по преданию суду 237—250

Отдел третий.

Производство в Народном Суде.

Глава XXI. Единоличньїе действия народного

судьи 251—260

Глава XXII. О судебном заседании 261—314

Глава ХХШ. Об измен. обвинения й о привлечении

к суду нових лиц 315—320

Глава XXIV. Вьшесение приговора 321—347

Глава XXV. Обжалование определений й приговоров народи, суда 348—354

Глава XXVI. Производство в совете народних судей:

1. Производство по касс. жалобам й протестам 355—372

2. Производство в порядке надзора 373—374

3. Производство по частини жалобам 375—377

Глава XXVII. Производство по возобновлению дел

по вновь открившимся обстоятельствам 378—387

Глава XXVIII. Особне производства в народном суде:

1. О заочних приговорах 388—396

2. О дежурньїх камерах народного суда 397—402

3. Производство в особьіх сессиях народньїх

судей 403—405

4. О судебньгх приказах 406—412

Отдел четвертий.

Глава XXIX. Производство в революционннх трибуналах:

1. Основньїе положення 413—417

2. О предварительном следствии 418—422

3. Предание суду й подготовительнне действия к

судебному заседанию 423—425

4. О судебном заседании й об обжаловании 426—441

Глава XXX. Производство в Верховном Трибунале:

1. Кассационное Производство 442—447

2. Производство в порядке надзора 448—451

3. Возобновление дел • 452—454

4. Производство в Верховном Трибунале в качестве суда первой инстанции 455—460

206

Отдел пятьш.

Глава XXXI. Производство в порядке висшего

судебного контроля Народного Комиссариата

Юстиции 461—468

Отдел шестой.

Глава XXXII. Исполнение приговоров

СУУССР. - 1922. 469-481

№ 41. - Ст. 598.

Земельний кодекс УСРР

(1922 р.)

(Витяги)

1. Постановами Всеукраїнських З'їздів Рад Робітничих, Селянських та Червоноармійських Депутатів, на підставі виразно виявленої революційної волі робітників та селян, право приватної власності на землю, надра, води та ліси в межах Української Соціялістичної Радянської Республіки скасоване назавжди.

2. Всі землі в межах УСРР в чийому-б віданні вони не були

становлять власність Робітниче-Селянської Держави.

3. Всі землі сільсько-господарського призначення, а також і ті,

що їх можна скористати за-для сільсько-господарської продукції,

становлять єдиний державний земельний фонд, що ним відає Народній Комісаріят Земельних Справ та його місцеві органи.

4. Право безпосереднього користування землями сільськогосподарського призначення зі складу єдиного державного земельного фонду за встановленими законом підставами надається:

а) трудовим хліборобам та їхнім об'єднанням;

б) міським селищам;

в) державним установам і підприємствам.

Землі, що ними безпосередньо не користуються вищеназвані

землекористувачі, знаходяться під безпосереднім зарядом Народного Комісаріяту Земельних Справ, і держава віддає їх на особливих

умовах установам, кооперативним та громадським закладам і поодиноким особам.

5. Всі землі, що лишаються в єдиному державному земельному

фонді після відведення з нього земель у безпосереднє користування

трудових хліборобів та їхніх об'єднань, міст та селищ міського типу,

становлять землі безпосереднього державного володіння і суть державне земельне майно.

6. За-для наділу землею з особливих земель (запасових та

невикористаних), що знаходяться під зарядом земельних органів та

сільських товариств — встановлюється такий лад:

207

а) в першу чергу наділяються землею трудові сільсько-господарські товариства, складені з членів Комитетів Незаможних Селян.

б) в другу чергу наділяється безземельна та малоземельна

рільнича людність і місцеві сільсько-господарські робітники наймити.

в)третю чергу — зайшла рільнича людність;

г) у четверту чергу — нерільнича людність в порядку реєстрації

земельними органами. *

ЧАСТИНА І

Про трудове землекористування

ВІДДІЛІ

Про право на землю трудового користування

9. Право на користування землею за-ддя ведення сільського

господарства мають всі громадяне УСРР (незалежно від полу, віри,

і національности), що бажають обробляти землю власною працею.

Громадяне, що бажають одержати землю у трудове користування,

наділяються землею або земельними громадами, щодо складу їх

вони входять, або земельними органами, коли останні мають під

своїм зарядом запасову землю, призначену до трудового користування.

11. Право на землю, надану в трудове безстрочне користування може бути відібране лише на підставах, визначених в законі.

12. Право на землю трудового користування визнається у

вигляді:

а) права на земельну дільницю в одному чи декількох місцях

(хутір, одруб, черезмежні дільниці);

б) права на частину землі з наділу земельної громади;

в) права на участь в спільному користуванні грунтами земельної громади.

24. Всі спорудження, будівлі, засіви й инші рослини, та,

взагалі, все сполучене з земельною дільницею, в користуванні

землекористувача, належить останньому.

26. Купівля, продаж чи запродаж, заповіт чи дарування, а

також застава землі забороняються, й складені в порушення цеї

заборони умови вважаються за недійснім. Що до осіб винних у

цьому, то окрім покарання їх кримінальним порядком — вони

позбавляються тої землі, що нею користуються.

Відділ II

Про трудову оренду землі

(Тимчасова передача прав на землю трудового користування)

27. За-для трудових господарств, тимчасово підірваних будь

яким стихійним лихом (недорід, пожежа, пошесть на худобу, тощо)

208

або недостачею реманенту чи робочої сили, а також зменшенням

останньої через смерть, призву по мобілізації, виборну радянську

чи громадську службу ЇЇ членів, тимчасовий відхід на трудові заробітки, то-що дозволяється здача всієї чи частини землі за виплату

грошову, продуктову чи иншу винагороду та з додержанням умов,

зазначених у наступних статтях.

28. Здача землі в оренду дозволяється на строк не більше часу,

потрібного для переведення на орендованій дільниці одної плодозміни (при трьохпільній — 3 роки, чотирохпільній — 4, й т.д.), а при

відсутносте правильної плодозміни — на строк не більше 3-х років.

ВІДДІЛ III

Про допомогову найману працю в трудових

хліборобських господарствах

38. В тих випадках, коли трудове хліборобське господарство

що до стану своєї робочої сили чи реманенту не може своєчасно

виконати потрібної сільське- господарської роботи — дозволяється

вживати найману працю.

39. Наймана праця може бути дозволена лише при умові

неодмінного заховання тим господарством, що її вживає, свого

трудового устрою, тоб-то при умові, коли всі наявні працездатні

члени господарства нарівні з найманими робітниками беруть участь

в праці.

41. Наймана праця дозволяється при умові виконання в усіх

випадках користування нею законів та розпоряджень про охорону

та нормування праці у сільському господарстві.

ОГЛАВ

Статті

1-8

9-145

Засади

ЧАСТИНА І. Про трудове землекористування

Відділ І. Про право на землю трудового користування 9-26

Відділ II. Про трудову оренду землі 27-37

Відділ III. Про допомогову найману працю в трудових хліборобських господарствах 38-41

Відділ IV. Про земельну громаду (громаду землекористувачів) 42-65

Розділ 1. Про склад земельної громади 42-50

Розділ 2. Про органи управління земельних громад 51-58

Розділ 3. Про права та обов'язки земельних громад 59- 65

Відділ V. Про трудове хліборобське господарство

(двір) 66-90

Розділ 1. Про склад двору 66-73

Розділ 2. Про поділи трудов. хліборобськ. господарств (дворів) 74-85

209

Розділ 3. Про заходи проти здрібнілости господарств

(дворів) 86-90

Відділ VI. Про порядок трудового землекористу-

вання 91-116

Розділ 1. Засади 91-92

Розділ 2. Про громадський порядок землекористування 93-96

Розділ 3. Йро дільничий порядок землекористування 97- 103

Розділ 4. Про товариський порядок землекористування 104-112

Розділ 5. Про громадську обробку землі 113-116

Відділ VII. Про переділи землі 117-126

Відділ VIII. Про садибні та лугові землі 127-135

Відділ IX. Про виділи землі 136-142

Відділ X. Про закріплення та урядження земель

трудового користування 143-145

ЧАСТИНА II. Про міські землі 146-156

Розділ 1. Про міські землі 146-156

ЧАСТИНА III. Про державне земельне майно 157-167

Відділ І. Засади 157-162

Відділ II. Про радянські господарства (радгоспи) 163-167

ЧАСТИНА IV. Про землеурядження та переселення 168-227

Відділ 1. Про землеурядження 168-194

Розділ 1. Засади 168-177

Розділ 2. Про покриття видатків на землеурядження • 178-179

Розділ 3. Про порядок переведення справ по

землеурядженню 180-194

Відділ II. Про державний запис землекористування 195- 206

Відділ III. Про порядок розгляду земельних змагань 207-222

Відділ IV. Про переселення 223-227

Збірник узаконень та розпоряджень Робітниче-Селянського Уряду України. — 1922. —

№ 51. - Ст. 750.

<< | >>
Источник: В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. Хрестоматія з історії держави і права України. — Том 2. Лютий 1917 р. — 1996 р.: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький; За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д.Гончаренка. — К. —1997. — 800с.. 1997

Еще по теме Кримінально-процесуальний кодекс УСРР (1922 р.):

  1. Кримінально-процесуальний кодекс УСРР (1922 р.)
  2. Джерела, з яких взято тексти документів
  3. Тема 15. Радянська державність і право в Україні в 20-30 рр. ХХ ст.
  4. ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
  5. Особливості проведення в Україні Першої кодифікації законодавства УСРР
  6. Створення законодавчих інструментів забезпечення всеосяжного (тотального) контролю над суспільним життям
  7. § 2. Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет та його Президія: склад, функції, повноваження та порядок роботи
  8. 1.1. Історичний та зарубіжний досвід кримінально-правової боротьби з порушеннями професійних обов’язків медичних працівників
  9. Диспозитивність в історії кримінального процесу України та в наукових дослідженнях
  10. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  11. Функція кримінального переслідування: поняття та сутність
  12. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  13. Історичний розвиток третейського розгляду цивільно-правових спорів
  14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  15. РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РОЗГОЛОШЕННЯ ДАНИХ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
  16. 2.1 Об’єкт розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -