<<
>>

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ**

(Витяги)

ПОДІЛ І ЗАСАДИ

Виходячи з проголошених Жовтневою революцією прав трудящого й визискуваного народу та основних засад декларації прав народів, а також основних принципів диктатури пролетаріяту, викладених в Конституції Української соціялістичної радянської республіки з 10 березня 1919 року, ця Конституція визначає основні завдання та форми організації диктатури пролетаріяту, що ставить перед собою за мету остаточно подолати буржуазію, знищити експлоатацію людини людиною та здійснити комунізм, коли не буде ні поділу на кляси, ні державної влади.

1. Українська республіка є соціялістична держава робітників та селян. Вся влада в межах Української соціялістичної радянської республіки належить радам робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

3. Українська соціялістична радянська республіка входить до складу Союзу радянських соціялістичних республік як суверенна договірна держава і зберігає за собою право вільного виходу з Союзу.

Суверенітет Української соціялістичної радянської республіки обмежений лише в межах, зазначених в Конституції Союзу радянських соціялістичних республік і лише в предметах, що їх віднесено до компетенції Союзу радянських соціалістичних республік; поза цими межами Українська соціялістична радянська республіка здійснює свою державну владу самостійно.

" Текст подано за: Історія Української конституції / Упоряд. Слюсаренко А. Г., Томенко М. В. - К., 1997. С. - 192-207.

4. Вся земля, надри, ліси і води, а також фабрики, заводи, банки, залізничий, водний та повітровий транспорт і засоби зв’язку є соціялістичною державою власністю на підставах, визначених

законодавством Союзу радянських соціалістичних республік і Української соціалістичної радянської республіки. Зовнішня торгівля визнається державною монополією.

6. Громадяни Української соціалістичної радянської республіки є тим самим громадянами Союзу радянських соціалістичних республік.

Громадяни інших соціялістичних радянських республік мають на території Української соціалістичної радянської республіки всі права і виконують всі обов’язки, встановлені для громадян Української

соціалістичної радянської республіки.

7. Українська соціялістична радянська республіка, виходячи з солідарности трудящих всіх націй, надає всіх політичних прав чужоземцям, що перебувають на території Української соціялістичної радянської республіки для трудових занять і належать до робітничої кляси, а також до селянства, яке не вживає найманої праці, — на підставі постанов верховних органів Союзу радянських соціялістичних республік.

8. В Українській соціялістичній радянській республіці церкву відокремлюється від держави і школу від церкви і волю релігійних визнань і антирелігійної пропаганди признається за всіма громадянами.

9. Щоб забезпечити трудящим дійсну волю виявлення своїх думок, Українська соціялістична радянська республіка знищує залежність преси від капіталу і передає до рук робітничої кляси та селянства всі технічні і матеріальні засоби до видання часописів, книжок та всіляких інших творів друку та забезпечує по всій країні їх вільне поширення.

12. Щоб забезпечити трудящим масам дійсний доступ до знання, Українська соціалістична радянська республіка ставить за своє завдання дати їм повну, всебічну та безплатну освіту.

14. Українська соціялістична радянська республіка визнає працю за обов’язок для всіх громадян Республіки.

15. З метою охоронити всіма засобами здобутки великої пролетарської революції, Українська соціялістична радянська республіка визнає за обов’язок всіх громадян Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює загальну військову повинність.

Почесне право обороняти революцію зі зброєю в руках надається лише трудящим, а на нетрудові елементи покладається виконувати інші військові обов’язки.

16. Українська соціялістична радянська республіка надає право пристановища всім чужоземцям, що зазнали переслідувань за революційно- визвольну діяльність.

17. Керуючись інтересами трудящих, Українська соціялістична радянська республіка позбавляє окремих осіб та окремі групи прав, що вони ними користуються на шкоду інтересам соціялістичної революції.

19. Українська соціялістична радянська республіка, визнаючи, що права громадян не залежать від їх расової й національної належности, проголошує за цілком несполучне з основними законами Республіки будь-який утиск національних меншостей або обмеження їх рівноправности.

Для найбільшого забезпечення інтересів національних меншостей, що становлять в тій чи іншій місцевості компактну більшість людности, можуть утворюватися за постановами вищих органів Республіки окремі національні адміністративно-територіальні одиниці, з забезпеченням права національностям, що становлять національні меншості в цих місцевостях.

20. Мови всіх національностей, що живуть на території Української соціялістичної радянської республіки, рівноправні й кожному громадянинові, незалежно від його національної приналежности забезпечується цілковиту можливість в його зносинах з державними органами і у зносинах державних органів з ним, у всіх прилюдних виступах, а також у всьому громадянському житті — вживати рідної мови.

ПОДІЛ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.

ОРГАНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

А. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З’ЇЗД РАД

22. Верховним органом влади Української соціялістичної радянської республіки є Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів.

Всеукраїнський з’їзд рад заслуховує і затверджує звіти про діяльність робітничо-селянського уряду і дає загальний напрямок роботі Уряду Української соціалістичної радянської республіки в царині політики й народнього господарства.

До виключного відання Всеукраїнського з’їзду рад належить:

а) затвердження, зміна та доповнення Конституції Української соціалістичної радянської республіки;

б) остаточне затвердження Конституції Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки та змін і доповнень тої Конституції;

в) зміна кордонів Української соціялістичної радянської республіки;

г) встановлення кордонів Автономної молдавської соціялістичної радянської республіки;

ґ) вибори Всеукраїнського центрального виконавчого комітету;

д) вибори представників Української соціялістичної радянської республіки до Ради національностей Союзу радянських соціялістичних республік.

24. Всеукраїнський з’їзд рад складається а делегатів, обраних Всемолдавським з’їздом рад і округовими з’їздами рад, з розрахунку: від міських і селищних рад — один делегат на кожні 10.000 виборців, а від сільських — один делегат на кожні 50.000 людности.

Б. ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ

КОМІТЕТ

25. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет в періоди поміж Всеукраїнськими з’їздами рад є верховний законодавчий, розпорядчий та виконавчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

28. Чергові сесії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету відбуваються не менш як три рази на рік.

31. Всеукраїнський центральний виконавчий комітет має право припиняти, касувати та зміняти постанови Президії Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, Ради народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, а також постанови Всемолдавського й округових з’їздів рад, Всемолдавського центрального виконавчого комітету та округових виконавчих комітетів.

В. ПРО ПРЕЗИДІЮ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ

32. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету є в періоди поміж сесіями Всеукраїнського центрального виконавчого комітету вищий законодавчий, виконавчий та розпорядчий орган влади Української соціялістичної радянської республіки.

33. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету має право припиняти й касувати постанови Ради народніх комісарів і окремих народніх комісаріятів Української соціялістичної радянської республіки, а також Всемолдавського центрального виконавчого комітету й округових виконавчих комітетів.

36. Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету здійснює право законодавчої ініціативи у вищих органах Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує у відповідних випадках... перед Сесією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Президії Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік, опротестовує... перед Президією Центрального виконавчого комітету Союзу радянських соціялістичних республік постанови Ради Народніх комісарів Союзу радянських соціялістичних республік, а також... припинює в належних випадках на території Української соціялістичної радянської республіки чинність постанов народніх комісаріатів та центральних органів Союзу

радянських соціялістичних республік, що чинять на правах народніх комісаріятів.

Г. ПРО РАДУ НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

38. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, як розпорядчий та виконавчий орган Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, здійснює загальне управління Української соціялістичної радянської республіки.

39. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки, в межах, наданих їй Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом прав, видає законодавчі акти й постанови, обов’язкові до виконання на всій території Української соціялістичної радянської республіки.

40. Рада народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки є відповідальна перед Всеукраїнським з’їздом рад, Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом та його Президією.

41. До складу Ради народних комісарів Української соціялістичної радянської республіки входять: Голова Ради народніх комісарів, його заступники, народні комісари, а також уповноважені загально-союзних наркоматів, що призначаються в порядкові законодавства Союзу радянських соціялістичних республік і мають право дорадчого або ухвального голосу, відповідно до постанови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету...

Д. ПРО НАРОДНІ КОМІСАРІЯТИ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

42. Безпосереднє керівництво окремими галузями державного управління Української соціялістичної радянської республіки покладається на народні комісаріяти:

1) Народній комісаріат внутрішніх справ,

2) Народній комісаріят юстиції,

3) Вищу раду народнього господарства,

4) Народній комісаріят земельних справ,

5) Народній комісаріят фінансів,

6) Народній комісаріят торгівлі,

7) Народній комісаріят праці,

8) Народній комісаріят освіти,

9) Народній комісаріят охорони здоров’я,

10) Народній комісаріят соціального забезпечення,

11) Народній комісаріят робітничо-селянської інспекції, та

12) Центральне статистичне управління.

43. Керівництво боротьбою з політичною та економічною контрреволюцією покладається на Державне політичне управління Української соціялістичної радянської республіки, на чолі якого стоїть Голова, що є водночас уповноважений Об’єднаного державного політичного управління Союзу радянських соціялістичних республік.

ОРГАНИ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

А. ПРО З’ЇЗД РАД

49. Органами радянської влади на місцях є: а) ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів; б) з’їзди рад — районові й округові та обрані ними виконавчі комітети (виконкоми).

52. З’їзди рад бувають чергові і надзвичайні.

Чергові з’їзди рад скликаються один раз на рік...

Б. ПРО ВИКОНАВЧІ КОМІТЕТИ

53. Виконавчі комітети обираються з’їздами рад і є в період між з’їздами рад, в межах своєї компетенції, вищі органи радянської влади на відповідній території.

Виконавчі комітети відповідають перед з’їздами, що їх обирають, і підлягають з’їздові рад та вищому виконавчому комітетові,

Всеукраїнському центральному виконавчому комітетові й Раді народніх комісарів Української соціялістичної радянської республіки.

В. ПРО РАДИ ДЕПУТАТІВ

58. Ради депутатів утворюються:

а) міські — у містах; б) селищні — у селищах міського типу, фабрично- заводських, рудневих, залізничних місцевостях — за постановою районового виконавчого комітету, затвердженою округовим виконавчим комітетом; в) сільські — в селах.

Увага. У великих містах — за постановою міської ради, затвердженою округовим виконавчим комітетом, можна утворювати міські районові ради.

Г. ПРО КОМПЕТЕНЦІЮ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ

63. Органи місцевої влади мають за своє завдання:

а) вживати заходів до культурного та господарського піднесення цієї території;

б) складати й затверджувати місцеві бюджети;

в) переводити в життя постанови відповідних вищих органів влади;

г) розв’язувати справи, що мають місцеве значення для цієї території;

ґ) об’єднувати радянську діяльність в межах своєї території та наглядати за діяльністю всіх державних та громадських організацій на цій території;

д) забезпечувати в межах цієї території революційну законність і охороняти державний лад та громадську безпеку;

е) сприяти діяльності професійних і кооперативних організацій, організацій незаможного селянства та інших місцевих громадських організацій;

є) обмірковувати справи, що мають загально-державне значення як з власного почину, так і на пропозиції вищих органів.

ПОДІЛ ІІІ

ПРО ВИБОРЧІ ПРАВА

66. Право обирати й бути обраним до рад мають, незалежно від статі, віри, раси, национальности, осідлости тощо, такі громадяни Української соціялістичної радянської республіки, що їм до дня виборів минуле 18 років:

а) всі особи, що добувають засоби до життя виробничою і суспільно- корисною працею, а також особи, ще ведуть хатнє господарство, яке забезпечує першим можливість продукційно працювати;

б) червоноармійці та червонофльотці Робітничо-селянської червоної армії та фльоти;

в) громадяни, що належать до категорій, зазначених в п. п. “а” і “б” цього артикулу, що будь в якій мірі втратили працездатність.

Увага. З осіб, що не належать до громадян радянських соціялістичних республік, мають активне й пасивне виборче право особи, зазначені в арт. 7 цієї Конституції.

67. Не обирають і не можуть бути обраними, хоч би вони й належали до однієї з вищенаведених категорій:

а) особи, що вживають найманої праці з метою одержання зиску;

б) особи, що живуть з нетрудового прибутку, а саме: відсотків з капіталу, прибутку з підприємств, надходжень з майна і т. інш.;

в) приватні крамарі, торговельні і комерційні посередники;

г) духівництво, служники релігійних культів всіх вірувань і сект, якщо це заняття є їхньою професією, та ченці;

ґ) службовці і агенти колишньої поліції, окремого корпусу жандарів і охоронних відділків, члени царювавшого в Росії дому, особи, що керували діяльністю поліції, жандармерії і карних органів;

д) особи, що їх визнано встановленим порядком за душевно-хворих;

е) позбавлені прав судом на реченець, визначений судовим вироком.

Постанова Раднаркому УСРР про ознаки, які визначали селянське господарство як куркульське[27]

(Витяги)

І.

1. ...визнати, що до куркульських господарств відносяться всі селянські господарства при наявності в господарстві одної з нижчеперелічених ознак:

а) якщо в господарстві систематично вживається наймана праця для сільськогосподарських робіт, або в кустарних промислах та підприємствах в такому розмірі, що тягне за собою позбавлення виборчих прав...;

б) якщо в господарстві є млин, олійниця, круподерня, просорушка, вовночухральня, шаповальня, терковий заклад, сушарня, шкіряний завод, цегельня або інше промислове підприємство — під умовою вживання в перелічених підприємствах живої тяглової сили та механічних двигунів, а так само, якщо в господарстві є вітряк, або водяний млин з двома и більш поставами;

в) коли господарство систематично здає в найм сільськогосподарські машини з механічними двигунами;

г) коли господарство здає в найм постійно або на сезон окремі устатковані помешкання під житло або підприємство;

д) коли члени господарства займаються торгівлею, лихварством, комерційним посередництвом або мають інші нетрудові прибутки (в тому числі служники релігійних культів), а також, коли будь-хто з членів господарства вибирає реєстраційне посвідчення на ведення промислового підприємства...

3. Селянські господарства, в яких немає ознак, перелічених у арт. 1-му, відносяться до куркульських, коли до них застосовано індивідуальний порядок визначення прибутку, що його оподатковується єдиним с/г податком.

<< | >>
Источник: Іванов В.М.. Історія держави і права України : підручник. / В.М. Іванов - К. : КУП НАНУ,2013. - 892с.. 2013

Еще по теме КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ СОЦІЯЛІСТИЧНОЇ РАДЯНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ**:

  1. 1. Історія становлення і розвитку Конституції
  2. 1. Державна влада як інститут конституційного права
  3. 3. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  4. СУДОУСТРІЙ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ. ЧАСТИНА ІІ. МОТИВИ ДО ПРОЕКТУ 1931
  5. Становлення республіканських форм правління та їх розвиток
  6. Розділ VII. Держава і право УСРР в роки громадянської війни і воєнної інтервенції
  7. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937 р.)
  8. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.)
  9. §1. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ІДЕЇ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
  10. § 1. АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р.
  11. Організація влади на етапі «розвинутого соціалізму»
  12. ХРОНОЛОГІЯ ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ
  13. Організаційно-правові основи діяльності українського повстанського руху
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -