Конституція Української Соціалістичної Радянської Республіки (березень 1919 року) (Витяги)

І. ОСНОВНІ ПОСТАНОВИ

1. Українська Соціялістична Радянська Республіка є органі­зація діктатури працюючих і експльоатуємих мас пролетаріяту і біднійшого селянства для перемоги над їх віковими гнобителями й експльоататорами капіталістами й поміщиками.

2. Завданням цієї діктатури є здійснення переходу від буржу­азного ладу до соціялізму, шляхом проведення соціялістичних ре­форм і сістематичного подавления всіх контрреволюційних намі­рів з боку заможніх кляс. Після здійснення цих завдань діктатура зникне, а слідом за нею, по остаточнім оформленню майбутнього комуністичного ладу, зникне й держава, уступивши місце вільним формам суспільного життя, збудованого на основах організації за­гальної праці на загальну користь і братерську солідарність людей.

3. В цілях здійснення свого основного завдання Українська Соціялістична Радянська Республіка:

а) провадить в життя заходи, що безпосередньо направлені до знищення існуючого економичного устрою і виявляються в ска­суванні приватної власности на землю і на всі инші засоби вироб­ництва;

б) в області будівництва державного життя закріпляє владу за робітничою клясою, усталюючи в здійсненню державної влади ви­ключно для працюючих мас і цілком усуваючи пануючі кляси від такої участи;

в) утворює для працюючих мас можливість користуватися правами (свободою живого і друкованого слова, зборів і спілок), позбавляючи цих прав пануючі кляси і спільні з ними по своїй по­літичній позіції громадські групи;

г) організує озброєну оборону здобутків соціялістичної револю­ції притягненням до цієї оборони всіх трудових елементів країни.

4.... Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє свій твердий намір увійти в склад єдиної Соціялістичної Радянської Республіки, як тільки утворяться умовини для її збудови. Разом з тим Українська Соціялістична Радянська Республіка заявляє про свою повну солідарність з нині існуючими вже Радянськими Республіками і про свій намір вступити з ними в тісніше політичне об'єднання для спільної боротьби за перемогу світової комуністич­ної революції, в тісніше співробітництво в області комуністичного будівництва, можливого лише в міжнародньому масштабі.

5. Влада працюючих мас на території Української Соціялістичної Радянської Республіки здійснюється через Ради Робітничих, Се­лянських та Червоноармійських депутатів та инші органи влади по означенню Рад.

II. КОНСТРУКЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ А. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ВЛАДИ

6. До відому Центральної Радянської Влади на Вкраїні належать:

1) Всі питання загально-державного значення, а зокрема:

а) затвердження, зміна і доповнення Конституції;

б) установлення і зміна державних меж Республіки;

в) зносини з чужоземними державами, зокрема і оголошення війни й усталення згоди;

г) усталення основ організації збройних сил;

д) загальне керовництво внутрішньою політикою;

е) цівільне, карне і процесове законодавство;

ж) усталення основ соціялістичного будівництва в області на- роднього господарства;

з) керування грошовою системою і організація фінансового господарства Республіки;

1) державна контроля над діяльністю Радянської влади, зок­рема над правильністю, закономірністю і доцільністю грошових витрат.

2) всі питання, що не мають загально-державного значення і які будуть взяті на розгляд органами Центральної Радянської влади.

7. Центральна Радянська влада має свої органи, а саме:

1) Всеукраїнський з'їзд Рад Робітничих, Селянських та Чер- воноармійських депутатів;

2) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад;

3) Раду Народніх Комісарів.

8. З'їзд скликається В.Ц.В.К. не менш як два рази на рік, а по постанові В.Ц.В.К, може скликатися і частіш.

9. Лад виборів до з'їзду Рад установлюється В.Ц.В.К.Р.

10. З'їзд Рад є вищою Владою Української Соціялістичної Рес­публіки. В протязі між двома з'їздами такою владою є В.Ц.В.К.Р. З числа питань, зазначених в ст. 6, виключному віданню з'їзду нале­жить питання, зазначене в п. а), а також з застереженням, зазначе­ним в ст. 13, питання про оголошення війни та установлення згоди.

11. В.Ц.В.К. і з'їзд дають загальний напрямок діяльносте Ро- бітниче-Селянського уряду і всіх органів Радянської влади в кра­їні, зокрема виключному віданню В.Ц.В.К.Р, належать: вибори і звільнення Народніх Комісарів і Голови Ради Народніх Комісарів, розклад державних прибутків і зборів між центральною і місце­вою владою, а також розв'язування питань, зазначених в ст.

12. В.Ц.В.К.Р. відповідає перед Всеукраїнським З'їздом Рад і обирається останнім в кількосте по призначенню з'їзду на рече­нець до слідуючого з'їзду. Рада Народніх Комісарів відповідає пе­ред Всеукраїнським З'їздом Рад і перед В.Ц.В.К.Р...

Увага: Питання про оголошення війни та заключения згоди розвязується В.Ц.В.К.Р. на випадок негайносте при неможливосте скликати з'їзд в належний час.

14. Завідування окремими галузями керування країною накла­дається на окремі відділи В.Ц.В.К.Р., Народні Комісаріяти на чолі з Завідуючими, обраними В.Ц.В.К.Р. Кількість, межі відання відді­лів і їх внутрішня організація усталюється В.Ц.В.К.

15. Рада Народніх Комісарів складається з Голови і Народніх Комісарів...

Члени Ради Н. К. кожного року можуть звільнятись владою В.Ц.В.К.

16. Рада Народніх Комісарів має право брати на свій розгляд питання і справи, що стосуються до законодавства і загального ке­рування країною, але має право вирішати своєю владою ті чи инші питання, або справи лише з загальним, або спеціальним уповно­важенням В.Ц.В.К., а коли нема такого уповноваження, постанови Р.Н.К., даються на затвердження В.Ц.В.К.Р...

Б. ОРГАНІЗАЦІЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА МІСЦЯХ

18. Органи Радянської влади на місцях слідуючі:

а) Ради Робітничих, Селянських та Червоноармійських депута­тів (міські та сільські), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми);

б) З'їзди Рад (губерніяльні, повітові і волосні), а також обрані ними Виконавчі Комітети (Виконкоми).

19. Реченець і порядок виборів місцевих органів Радянської вла­ди, норма представництва і загальні постанови щодо внутрішньої організації цих органів, означених меж відання і влади між ними, як і розмеження останніх ними і органами Центральної Радянської влади, встановлюється В.Ц.В.К.Р.

20. Право вибору мають незалежно від релігії, народности, осі­лосте, стану і т.

а) всі, що здобувають засоби до життя продукційною і загаль­нокорисною працею, а також особи, заняті домашнім господар­ством, забезпечуючи першим можливість продукційної праці, себто ріжні робітники і служачі, заняті в промисловосте, торговлі, сільськім господарстві та инш., селяни й козаки рільники;

б) солдати Червоної Армії і матроси Червоної Фльоти;

в) громадяне, що не входять в категорії, переведені н. п. а) і б) за утратою працездатносте, відповідно засвідченої.

Увага: 1. Місцеві Ради можуть по постанові Центральної влади зменшувати усталену в цій ст. норму віку.

Увага: 2. Чужинці, які належать до робітничої кляси і трудового селянства, користуються також виборчим правом.

21. Позбавляються виборчого права і права бути обраним слі­дуючі особи, хоч би вони й входили в одну з вищезазначених ка­тегорій:

а) особи, що користуються найманою працею з корисною метою;

б) особи, які живуть на нетрудові прибутки, а саме прибутки з підприємства, з маєтків і т.п.;

в) приватні торговці, комерційні посередники;

г) ченці і духовні настоятелі церквей і релігійних культів;

д) служачі і агенти колишньої поліції окремого корпусу жандар­мів і охоронних відділів, а також члени панувавшого в Росії дому;

е) особи, визнані усталеним ладом божевільними, а рівно осо­би, що перебувають під опікою;

ж) особи, засуджені за користливі та ганебні вчинки на рече­нець, усталений законом, або судовим вироком........................................

III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ’ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ

22. Для повного проведення основ діктатури пролетаріяту і біднійшого селянства УС.Р.Р. надає працюючим масам всі права і можливосте в области громадянського і політичного життя.

23. Відповідно цьому загальному становищу і з метою забезпечен­ня за працюючими дійсної волі совісти, а також припинення можли­восте використання релігії і церкви в інтересах залишення клясового строю, церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук, котрі не переслідують жодних соціяльних і політичних завдань, а також антирелігійних наук, котріх дух не перечить комуністичним поглядам.

24. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи ви­словлення своїх думок - УС.Р.Р. усуває залежність преси від капіта­лу і віддає в руки робітничої кляси і селянської біднота всі технічні і матеріальні засоби до видання газет, брошур, книг та инших тво­рів друку і забезпечує їх вільне розповсюдження по всій Україні.

25. В цілях забезпечення за працюючими дійсної свободи зборів - У.С.Р.Р., визнаючи право за працюючими Радянської Республіки вільного влаштування зборів, союзів і т. п., віддає в розпорядження робітничої кляси і селянської бідноти всі від­повідні для влаштування народніх зборів помешкання з світлом і отоплениям.

26. З метою забезпечення за працюючими дійсної свободи спі­лок У.С.Р.Р.,...дає робітникам і біднішим селянам усяку допомогу матеріяльну та иншу для їх обєднання і організації.

27. В цілях забезпечення за працюючими дійсного приступу до знання - У.С.Р.Р. ставить своїм завданням дати робітникам і селя­нам повну, всебічну і даремну освіту.

28. УС.Р.Р. визнає обовязки всіх громадян Республіки на працю і проголошує гасло: «не працюючий не їсть».

29. З метою всебічної охорони здобутків Великої Робітничо- Селянської Революції - УС.Р.Р. визнає обовязком всіх працюючих Республіки оборону соціялістичної батьківщини і встановлює за­гальну військову повинність.

Почесне право захищати революцію зі зброєю в руках дається лише працюючим. На нетрудові елементи накладається виконання инших військових обовязків.

30. Виходячи з солідарности працюючих всіх націй, УС.Р.Р. надає всі політичні права українських громадян - працюючим чужинцям, що живуть на території Української Республіки і належать до робіт­ничої кляси, або до селянства, що не визискує чужої праці.

32. УС.Р.Р., визнаючи рівні права за працюючими, незалежно від їх раси і национальности - обявляє суперечним основним за­конам Республіки, уставлення, або пропущення яких-небудь при­вілеїв, на підставі, а також яке б не було пригнічення національних меншостей, або обмеження 'їх рівноправности...

Місце Харків, року 1919, Березоля 10-14 дня

Презідія III Всеукраїнського З'їзду Рад.

Історія української Конституції / Упоряд. А. Г. Слюсаренко., М. В. Томенко Київ : Право, 1997. С. 175-181.