Державно - правові підстави здобуття Україною незалежності.
Після невдалої спроби державного перевороту в СРСР Верховна Рада (далі - ВР) УРСР 24.08.1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України, яким констатувався вихід УРСР зі складу СРСР і «урочисто проголошувалася незалежність України та створення самостійної Української держави - України».
Щоб всенародно підтвердити його і зробити незворотнім, у день виборів першого Президента 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 90,35 відсотка виборців проголосували за підтримку Акта незалежності.5 грудня 1991 р. ВР у зверненні «До парламентаріїв і народів світу» денонсувала договір УСРР 1922 року про вступ до СРСР. З огляду на ці акти, 8 грудня 1991 року керівники Білорусі, України та Росії в Біловезькій Пущі спільним актом оголосили про розпуск СРСР.
Отже, Україна самостійно розробила механізм виходу із союзу і легітимним шляхом здобула незалежність.
Появу на політичній карті світу незалежної України зумовила низка як зовнішніх (погіршення соціально - економічного, політичного життя; втрата центром контролю на місцях; синхронне посилення відцентрових тенденцій у республіках; поразка путчу) так і внутрішніх (існування системи формально легітимних органів державного управління; певна стабілізація українського товарного ринку; потужний націонал - демократичний рух; політичний нейтралітет армії та правоохоронних органів; багатовікова боротьба за національну державність).
Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідному періоду, суть якого - у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку. Тобто, у цілому мало бути здійснено перехід від становища «уламка імперії» - до власної державності, від формальної незалежності - до реального суверенітету.
Водночас, різка відмова від радянського зразка суспільного розвитку в умовах відсутності науково обґрунтованої моделі побудови незалежної держави зумовили на перших порах втрату орієнтирів, розгубленість, розчарування.
У цілому, на початковому етапі державотворення в Україні перебіг цього процесу значною мірою визначали такі чинники:
- неготовність (в цілому) українського суспільства до державотворчих дій;
- деформована структура економіки;
- недосконала організація державної влади, незавершеність розподілу функцій між гілками влади та ін.
Українське державотворення (1991 - 1995 рр.) має комплексний характер, певну систему компонентів, що характеризують концептуальну і практичну діяльність всіх діючих в державі ланок управління. І від того, наскільки чітко і відповідально, організовано і професійно функціонували всі ланки державних інституцій законодавчої, виконавчої та судової влад, їх численних працівників апарату залежить результат державного будівництва не лише в повсякденній практиці, але й у перспективі.
Новий поштовх державотворенню надала Конституція 1996 року.
2.