<<
>>

Державно - правові підстави здобуття Україною незалежності.

Після невдалої спроби державного перевороту в СРСР Верховна Рада (далі - ВР) УРСР 24.08.1991 року ухвалила Акт проголошення незалежності України, яким констатувався вихід УРСР зі складу СРСР і «урочисто проголошувалася незалежність України та створення самостійної Української держави - України».

Щоб всенародно підтвердити його і зробити незворотнім, у день виборів першого Президента 1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі 90,35 відсотка виборців проголосували за підтримку Акта незалежності.

5 грудня 1991 р. ВР у зверненні «До парламентаріїв і народів світу» денонсувала договір УСРР 1922 року про вступ до СРСР. З огляду на ці акти, 8 грудня 1991 року керівники Білорусі, України та Росії в Біловезькій Пущі спільним актом оголосили про розпуск СРСР.

Отже, Україна самостійно розробила механізм виходу із союзу і легітимним шляхом здобула незалежність.

Появу на політичній карті світу незалежної України зумовила низка як зовнішніх (погіршення соціально - економічного, політичного життя; втрата центром контролю на місцях; синхронне посилення відцентрових тенденцій у республіках; поразка путчу) так і внутрішніх (існування системи формально легітимних органів державного управління; певна стабілізація українського товарного ринку; потужний націонал - демократичний рух; політичний нейтралітет армії та правоохоронних органів; багатовікова боротьба за національну державність).

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідному періоду, суть якого - у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку. Тобто, у цілому мало бути здійснено перехід від становища «уламка імперії» - до власної державності, від формальної незалежності - до реального суверенітету.

Водночас, різка відмова від радянського зразка суспільного розвитку в умовах відсутності науково обґрунтованої моделі побудови незалежної держави зумовили на перших порах втрату орієнтирів, розгубленість, розчарування.

У цілому, на початковому етапі державотворення в Україні перебіг цього процесу значною мірою визначали такі чинники:

- неготовність (в цілому) українського суспільства до державотворчих дій;

- деформована структура економіки;

- недосконала організація державної влади, незавершеність розподілу функцій між гілками влади та ін.

Українське державотворення (1991 - 1995 рр.) має комплексний характер, певну систему компонентів, що характеризують концептуальну і практичну діяльність всіх діючих в державі ланок управління. І від того, наскільки чітко і відповідально, організовано і професійно функціонували всі ланки державних інституцій законодавчої, виконавчої та судової влад, їх численних працівників апарату залежить результат державного будівництва не лише в повсякденній практиці, але й у перспективі.

Новий поштовх державотворенню надала Конституція 1996 року.

2.

<< | >>
Источник: Ухач В.З.. Історія держави і права України: Навчальний посібник (конспекти лекцій). - Тернопіль: Вектор,2011. - 378 с.. 2011

Еще по теме Державно - правові підстави здобуття Україною незалежності.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -