<<
>>

Розділ 12. Спадкові відносини

Які правовідносини регулюють норми інституту спадкового права? Один із інститутів цивільного права спадкове право охоплює норми, які регулюють відносини, пов'язані з переходом прав і обов'язків від померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування є одним з найважливіших способів набуття права власності у всіх правових системах.

Які принципи спадкового права відображені у законодавстві держав? У законодавстві багатьох держав закріплюються принципи спадкування: свобода заповіту, охорона інтересів сім'ї. Принцип свободи заповіту випливає з іншого принципу свободи приватної власності. Він розвивався як принцип свободи договору. Але принцип свободи заповіту обмежується у користь сім'ї спадкодавця, за якою, або за окремими членами якої резервується частина спадкового майна. Таким чином, зазначений принцип мав би переходити у інший принцип охорони інтересів сім'ї.

Які тенденції спостерігаються у розвитку інституту спадкування у правових системах сучасності? У правових джерелах держав спостерігаються такі тенденції. Розширюються права пережившого подружжя та усиновлених і позашлюбних дітей. Обмежено коло осіб, що можуть спадкувати за законом. Це своєю чергою розширює можливості держави у придбанні виморочного майна. Держава активніше бере участь у розподілі спадкового майна з допомогою системи податків, якими оподатковується спадкове майно. Прикладом, який ілюструє розширення прав пережившого подружжя є такий. У Франції законодавство тривалий час ставило пережившого подружжя на останнє місце у кількості спадкоємців за законом, внаслідок чого це з подружжя закликалося до спадку тільки за відсутності кровних родичів (охоплюючи тих, що спадкують по бічній лінії до 12 ступеня). Згодом, 26 березня 1957 р. та 3 січня 1972 р. було прийнято 2 закони, якими пережившому з подружжя було надано більш широкі можливості для отримання спадку.

Проте й сьогодні переживше подружжя у більшості випадків набуває не право власності на майно, а тільки узуфрукт

270 Особлива частина міжнародного приватного права

на частину спадкового майна, розмір якого залежить від розряду й кількості спадкоємців.

Законодавство Англії також надає перевагу у спадкуванні пережившому подружжю перед іншими спадкоємцями. Законом про спадкування 1975 р. було передбачено можливість пережившого подружжя набувати «розумне утримання» із спадкового майна. Цим же законом таке ж право було надане колишній дружині спадкодавця, яка вступила у інший шлюб, дітям спадкодавця, у т. ч. позашлюбним тощо. Прикладом, що засвідчує іншу з названих тенденцій, а саме зрівняння усиновлених дітей у спадкових правах із законнонародженими дітьми є такий. У Англії закон, за яким відбулося таке зрівняння, був прийнятий у 1958 р., у Франції 11 липня 1966 р., у Швейцарії ЗО червня 1972 р., у ФРН 2 липня 1977 р. Такі закони прийняті в окремих штатах США.

Позашлюбні діти, чиї спадкові права на початку XX ст. повністю заперечувалися, також (за деякими винятками) отримали рівні права з законнонародженими дітьми. Законодавством багатьох держав було закріплено норму про можливість батьків спадкувати після позашлюбних дітей так само як і після їхніх законнонароджених дітей (у Англії закон 1969 p., ФРН від 19 серпня 1969 p., Франції від 3 січня 1972 р., у Швейцарії від 15 вересня 1975 p., закони окремих штатів США). Необхідною умовою дії норми вказаних законів є факт визнання позашлюбної дитини з боку батька чи встановлення такого походження дитини рішенням суду. Такі зміни у законодавстві держав Західної Європи були викликані прийняттям у рамках Європейської Ради Конвенції про усиновлення дітей від 24 квітня 1967 р. та Конвенції про правовий статус позашлюбних дітей від 15 вересня 1975 р.

Що вважається підставою для спадкування? В усіх державах підставами для спадкування є заповіт та закон. Заповіт має основне значення. Закону належить субсидіарна роль, оскільки його норми застосовуються у разі відсутності юридичне дійсного заповіту; коли заповіт охоплює тільки частину спадкового майна; у разі, якщо є категорія осіб, які мають право на обов'язкову частку у майні чи у інших випадках, зазначених у законі.

Що означає поняття: «заповіт»? Заповіт (testament, will) це волевиявлення спадкодавця, спрямоване на визначення юридичної долі його майна після смерті спадкодавця. Волевиявлення повинне бути виражене у визначеній законом формі.

271

Спадкові відносини

Що означає поняття: «спільний заповіт»? У деяких державах допускається складання спільних заповітів.

У них виражена воля двох чи більше осіб. Як правило, такі заповіти укладає подружжя. Спільні заповіти відомі правовим системам ФРН, Англії, Франції та деяких інших держав.

У яких державах допускаються так звані «взаємні заповіти»? Взаємні заповіти, укладені кількома особами, кожен з яких укладає заповіт на користь іншої особи, відомі здебільшого державам «сім'ї» «загального» права.

Якого змісту може бути заповіт? — У заповіті можуть міститися розпорядження майнового характеру, констатація визнання позашлюбної дитини; призначення опікуна для неповнолітнього, призначення виконавця заповіту та інші розпорядження, які допускаються певною правовою системою.

Чи можна відкликати заповіт? Відкликання заповіту може бути здійснено заповідачем у будьякий момент повністю або частково. Правовим системам сучасних держав відомі такі способи відкликання заповіту. Поперше, це складення нового заповіту, який відміняє попередній або протирічить умовам попереднього заповіту. Подруге, це знищення заповіту. Потретє, це вилучення офіційно депонованого заповіту. У державах «сім'ї» «загального» права в односторонньому порядку можуть бути відізвані взаємні заповіти. Однак, якщо внаслідок таких дій будуть порушені права та інтереси іншої сторони, то вони можуть бути захищені засобами права справедливості.

Як здійснюється спадкування за законом? Норми законодавства з питань спадкування застосовуються у разі відсутності заповіту, або якщо заповіт не охоплює розподіл усієї спадкової маси майна або у інших випадках, передбачених у цьому ж законодавстві. Спадкування за законом передбачає спадкування, насамперед, найближчими родичами померлого. Проте коло спадкоємців за законом та черговість їх закликання до спадку у різних правових системах неоднакова.

Які колізії можуть виникатеї у разі відкриття спадщини? Колізії у сфері спадкування виникають тому, що у правових системах порізному вирішується питання про коло спадкоємців за законом (хто є спадкоємцем та який порядок застосовується у разі закликання до спадкування); коло спадкоємців за заповітом; вимоги, які ставляться до змісту та оформлення заповіту; застосування певної системи розподілу спадкового майна; розмежування рухомого та нерухомого майна і можливості його спадкування та інше.

272 Особлива частина міжнародного приватного права

Які колізійні норми з питань спадкування передбачені у Цивільному кодексі України? Відповідно до ст.

570 Цивільного кодексу України відносини по спадкоємству визначаються за законом тієї країни, де спадкодавець має останнє постійне місце проживання,

Здатність особи до складання і скасування заповіту, а також форма заповіту і акту його скасування визначаються за законодавством тієї країни, де заповідач мав постійне місце проживання в момент складання акту. Проте заповіт або його скасування не можуть бути визнані недійсними внаслідок недодержання форми, якщо остання задовольняє вимоги закону місця складання акту або вимоги закону України.

Спадкоємство будівель, що знаходяться в Україні, в усіх випадках визначається законодавством України. Тим же законодавством визначається здатність особи до складання або скасування заповіту, а також форма останнього, коли заповідається будівля, що знаходиться в Україні.

<< | >>
Источник: Фединяк Г. С.. Міжнародне приватне право (у запитаннях та відповідях). Навчальний посібник. 2000

Еще по теме Розділ 12. Спадкові відносини:

  1. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 19 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ 19.1. Поняття і основні ознаки правових відносин У суспільстві існує багато різних відносин між людьми: економічні, політичні, моральні, культурні та ін. Всі ці види відносин, які існують між окремими індивідами або їх об'єднаннями, є суспільними відносинами, в них відбувається реальна взаємодія людей. Соціальні відносини характеризуються тим, що сторони, вступаючи в них, переслідують певні цілі, наділені во
  2. Розділ 13. Трудові відносини
  3. Розділ 11. Шлюбно-сімейні відносини
  4. Розділ 15.МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
  5. Розділ 4 Повноваження представницьких і виконавчих органів у галузі земельних відносин
  6. РОЗДІЛ 11 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ у ВПОРЯДКУВАННІ суспільних ВІДНОСИН
  7. РОЗДІЛ 1 ЮРИДИЧНІ ФАКТИ У МЕХАНІЗМІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  8. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН З ТОЧКИ ЗОРУ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ ТА ЇХ ЗАПОБІГАННЯ
  9. Відносини відповідальності за порушення встановленого порядку і правил (адміністративно-деліктні відносини)
  10. РОЗДІЛ 2. ЗЕМЕЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РІЗНИХ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ У ГАЛУЗІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН
  11. Земельні відносини. Суб’єкти та об’єкти земельних відносин
  12. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 21 ПОВЕДІНКА ОСОБИ У ПРАВОВІЙ СФЕРІ 21.1. Поняття і ознаки правової поведінки Поведінка є найважливішою соціальною характеристикою особистості. Своєю поведінкою індивід може принести іншим учасникам суспільних відносин як користь, так і шкоду. У цьому зв'язку держава встановлює своєрідні межі соціально значимої поведінки громадян, колективних об'єднань, посадових осіб. З позицій права ця поведінка може бути оцінена по-різному. О
  13. 4. Конституційно-правові відносини
  14. Стаття 2. Земельні відносини
  15. §3. Види цивільно-правових відносин
  16. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 15 ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА 15.1. Поняття форм (джерел) права Праву притаманна формальна визначеність. Суспільні відносини регулюються за допомогою чітких, формально виражених і загальнообов'язкових правил поведінки — правових норм, де головними виступають способи, за допомогою яких ці вимоги здобувають публічний характер, тобто стають загальнообов'язковими для всіх. Як специфічне явище соціальної дійсності право має певні фор
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -