РОЗДІЛ VI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опу­блікування.

Уперше цей закон опубліковано в офіційному органі Верховної Ради України «Голос України» (18 січня 2013 р.

2. Кооперативи та кооперативні об'єднання, утворені до на­брання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповід­ність із цим Законом.

Необхідність змін у статутах кооперативів пов'язана із новелами цього Закону. Наприклад, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи з при­йняттям цього Закону не можуть надавати послуги не членам кооперативу, що повинно знайти своє відображення у статутах таких кооперативів.

Термін приведення статутів кооперативів у відповідність із цим Законом спливає 19 січня 2014 р..

Будь-яка норма закону, яка приписує виконання певних дій, має містити й відповідні наслідки за її невиконання, інакше порушення не потягне за собою належну реакцію з боку держави. Законодавство про кооперацію таких санкцій не містить.

Згідно зі ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державну реєстрацію юридичної особи через допущені під час її створення порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про кооперацію», кооператив ліквідується:

• за рішенням загальних зборів членів кооперативу або зборів уповноважених;

• за рішенням суду.

За неприведення статуту у відповідність до вимог Закону сільсько­господарський обслуговуючий кооператив може не тільки втратити ознаку неприбутковості, а й бути ліквідований, але тільки за рішенням суду.

3. До приведення статутів у відповідність із цим Законом коо­перативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Якщо норма статуту кооперативу суперечить цьому Закону, то коо­перативи мають керуватися діючими статутами лише у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Якщо норма актів законодавства суперечить цьому Закону, то слід керуватися ними лише у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у частині першій статті 86 Цивільного кодексу України (Відо­мості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) слова «споживчі кооперативи» замінити словами «кооперативи, крім виробничих»;

Цими змінами кооперативи віднесені до непідприємницьких това­риств^[101]:

Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю ос­новною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

2) у Законі України «Про кооперацію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 5, ст. 35):

у статті 2:

абзаци одинадцятий і дванадцятий викласти в такій редакції: цільовий внесок — грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Цими змінами уточнено, що цільовий внесок вноситься для забез­печення виконання конкретних цілей діяльності кооперативу, а не просто статутної діяльності, як це було раніше записано;

пайовий фонд — фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися».

Цими змінами визначено, що пайовий фонд формується не тільки під час створення кооперативу, а протягом усієї його діяльності й може змінюватися.

статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту: «Особливості функціонування сільськогосподарської кооперації визначаються Законом України «Про сільськогосподарську коо­перацію».

Цими змінами підкреслено, що сільськогосподарська кооперація є частиною загальної кооперативної системи, але при цьому має певні особливості, що регулюються окремим Законом.

друге речення частини другої статті 6 після слів «кооперативи мо­жуть бути» доповнити словом «сільськогосподарськими».

Цими змінами закріплено де-юре напрям діяльності кооперативів, що існували де-факто:

за напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільсько­господарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражни­ми, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, турис­тичними, медичними тощо.

частину першу статті 26 доповнити реченням такого змісту: «Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі ко­оперативи».

Цими змінами встановлено, що кооперативні виплати для сільсько­господарських обслуговуючих кооперативів мають інше трактування:

кооперативні виплати — частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорцій­но їх участі в господарській діяльності кооперативу в порядку, визна­ченому рішенням вищого органу управління кооперативу. Ця норма не розповсюджується на сільськогосподарські обслуговуючі коо­перативи.

частину сьому статті 29 після слів «(кооперативним організаці­ям)» доповнити словами «або зараховується до доходу бюджету».

Цими змінами встановлено, що майно неподільного фонду при лік­відації кооперативу може бути зараховано до доходу бюджету:

майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами й пе­редається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооператив­ній організації (кооперативним організаціям) або зараховано до до­ходу бюджету. При цьому в рішенні повинні бути визначені напрями використання вказаного майна.

3) у Законі України «Про сільськогосподарський перепис» (Відо­мості Верховної Ради України, 2009 р., № 9, ст. 115):

в абзаці другому статті 1 слова «сільськогосподарську худобу і птицю» замінити словами «сільськогосподарських тварин».

Цими змінами запроваджено більш широке поняття «сільсько­господарські тварини»:

виробники сільськогосподарської продукції — юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені під­розділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою кла­сифікацією видів економічної діяльності №375202-05) мають у воло­дінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (раніше було — сіль­ськогосподарську худобу і птицю).

у частині першій статті 8 слова «худоби та птиці» замінити словом «тварин».

Цими змінами запроваджено більш широке поняття:

Програмою загального сільськогосподарського перепису передба­чаються запитання, що дозволяють ідентифікувати респондентів стосовно їх загальних характеристик; земельних ресурсів та їх ви­користання; сільськогосподарських культур; тварин; меліорації та агрохімічних заходів; сільськогосподарських машин і техніки; сільсько­господарських будівель і споруд, зайнятих в сільськогосподарському ви­робництві; інших виробничих сільськогосподарських ресурсів.

6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чин­ності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом Див. коментарі до п. 2 «Прикінцевих положень»;

забезпечити приведення міністерствами та іншими централь­ними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом» Див. коментарі до п. 2 Прикін­цевих положень.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ 20 листопада 2012 р. № 5495^