Висновки до розділу 1

Однією із основних характерних рис державного контролю є його функціональність, що реалізується у межах основних його трьох складових:

1) регулювання (спрямування на досягнення цілей і виконання завдань організації, сфери діяльності, утворення умов правомірної поведінки тощо),

2) профілактики (превентивна діяльність, утворення умов найменшого ризику деліктної поведінки суб’єктів тощо) та 3) інформаційного забезпечення управлінської (прогностичність і ефективність за результатами) діяльності. Також, входячи із історичного аспекту дослідження, додатковою функцією державного контролю можливо вважати функцію 4) захисту публічно правового інтересу, що випливає із конституційних правових обов’язків органів виконавчої влади, державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування [4].

Сучасні суспільні контрольно-наглядові відносини у лісовому господарстві України визначається своїми особливостями пов’язаними із цілями публічними і приватними аспектами управління, а також характером суспільних відносин щодо загальної системи засобів: 1) охорони навколишнього природного середовища і 2) забезпечення раціонального природокористування. Тобто з теоретико-правового погляду ми маємо два основних поняття право 1) охорони і права 2) користування природними ресурсами, тобто лісом, як природного, соціального, економічного культурно-оздоровчого комплексу. Зазначений комплекс об’єктивно потребує впливу соціально регулюючих, охоронних, захисних, інформаційних та ін. засобів як адміністративного і інформаціного права так і засобами інших галузей права, економічних, соціальних, біологічних, технічних і інших норм у межах загального механізму соціального регулювання розвитку досліджуваних відносин [4].

Основна публічно-правова сутність і призначення державного контролю, на наш погляд, це реалізація конституційно-правових гарантій, по- перше, принципу законності у діяльності органів виконавчої влади й державного управління, закріпленого у ст. 19 Конституції України, додержання громадянами норм законів та інших нормативних актів, подруге, гарантії охорони і утворення правових умов самореалізації прав і свобод громадян України у різних сферах соціальної діяльності. Також державний контроль, виходячи із проаналізованих висновків теоретичних правових розробок, можливо розглядати як засіб внутрішньоорганізаційного удосконалення суб’єктів управління і регулювання.

Характер державного регулювання лісових відносин протягом історії не був однаковим. Мали місце періоди жорсткого контролю, обмеженої і необмеженої свободи власників відносно лісокористування та слабкого контролю за їх раціональним використанням.

З ХІХ ст. норми лісового законодавства систематизувались і об’єднувались, формувалась самостійна галузь лісового законодавства, як публічно-владної гарантії щодо утворення сприятливих умов забезпечення охорони, раціонального використання лісових ресурсів, соціально-економічного розвитку [5].

Із аналізу норм Закону № 1264-XII щодо здійснення функцій контролю випливає наступне. По-перше, враховуючі те, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ) та інші природні комплекси, то державний контроль, наприклад, у сфері охорони і використання лісів необхідно розглядати як один із напрямів контрольно - наглядових проваджень (діяльності), що здійснюються як державними органами виконавчої влади і державного управління, органами місцевого самоврядування, так і громадськістю. Із цього випливає, що такий контроль необхідно визначати терміном «публічний контроль», а з урахуванням того, що підставами такої діяльності є норми публічного права, то зазначений контроль отримує терміносполучення «публічно-правовий контроль у сфері охорони і використання лісів». Ураховуючи це пропонується визначати у нормах права такий контроль терміном «публічний контроль» як загальний і, «публічно-правовий контроль у лісовому господарстві» як спеціальний з метою об’єднання засобів і підвищення ефективності.

Аналіз спеціальної наукової літератури щодо контролю у лісовому господарстві України, передбачений правовими нормами законодавства, засвідчив, що сутність і зміст його поняття може досліджуватись у подальшому в світлі питань пов’язаних із: 1) реалізацією положень державної екологічної політики України, 2) змісту поняття «екологічний контроль», що охоплює, як громадський, самоврядний аспект, так і державний аспект, пов’язаний із сучасними політичними, економічними й соціальними цілями у діяльності посадових осіб органів виконавчої влади й суб’єктів публічного управління, а також 3) виходячи із суміжних теоретичних конструкцій понять пов’язаних із суміжними галузями контрольно-наглядової діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

<< | >>
Источник: АРУТЮНЯН ДАВИД АШОТОВИЧ. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЬНО-НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Київ - 2017. 2017

Скачать оригинал источника

Еще по теме Висновки до розділу 1:

  1. Висновки до розділу 2
  2. Висновки до розділу 4
  3. Висновки до розділу 3.
  4. Висновки до розділу.
  5. Висновки до розділу.
  6. Висновки до розділу 1
  7. Висновки до розділу 1.
  8. 2.5. Висновки до розділу 2.
  9. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
  10. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
  11. ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
  12. Відповідно до ч. 2 ст. 311 ЦПК висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Що розуміється під такими висновками і мотивами?
  13. Чи вправі суд, не призначаючи експертизу у справі, яку він розглядає, обґрунтувати своє рішення висновком експертизи, який було отримано і покладено в основу рішення суду при розгляді іншої справи або іншим судом? Якщо не вправі, то які правові наслідки можуть наступити, якщо на основі такого висновку експертизи суд ухвалив своє рішення?
  14. Дослідження висновку експерта
  15. Стаття 148. Дослідження висновку експерта
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -