Проблеми розвитку правової держави
Наведені ознаки правової держави це і є шляхи та напрямки її формування, хоча на практиці поряд з юридичними акціями необхідно приділити увагу соціальним, економічним, політичним та державним факторам. Виконання ж тільки юридичних заходів, що не грунтуються на відповідних матеріальнодуховних основах, може призвести до створення чисто формальної структури.
Побудувати правову державу можливо лише в умовах нормального стану суспільства, зокрема його економічної основи і політичної системи. Лише в таких умовах закон відповідає тому, що ми називаємо правом. Професор В. Нерсесянц визначає правову державу як правову форму організації і діяльності публічнополітичної влади та її взаємовідносин з індивідами як суб'єктами права, носіями прав і свобод людини, громадянина. Найважливішою ознакою правової держави слід вважати зв'язаність держави законом. Термін "правова держава" ми вживаємо в розумінні не лише державного апарату, а й усього суспільства даної країни. Ось тому правова держава це переконаність громадян у необхідності вести такий спосіб життя, який відповідав би вимогам правового законодавства.
Необхідно виділити і ще один із основних напрямків побудови правової держави це створення громадянського суспільства. Без нього така держава неможлива. Громадянське суспільство в сучасному розумінні це суспільство, здатне протидіяти державі, контролювати її діяльність, визначити її місце і тримати державу у визначених межах. Поіншому
74
це суспільство, що спроможне створити правову державу. А згадана здатність суспільства до політичної саморегуляції можлива лише за наявності таких конкретних економічних умов: економічної свободи, різноманіття форм власності, за домінування приватної власності, всебічного розвитку ринкових відносин. Такі умови дадуть змогу кожному індивідові громадянського суспільства протистояти державі в особі її органів, захистити свою людську гідність. У теорії і практиці правової держави найважливіше місце відведено правам та свободам людини і, перш за все, фундаментальним, які закріплені у Конституціях. Це так звані невідчужувані права і свободи. На захист їх повинна бути спрямована вся діяльність будівничих правої держави.