Поняття і місце нормативно-правового акту в системі джерел права
зокрема, у країнах з так званою континентальною або романогерманською моделлю правової системи.
Нормативноправовий акт це документ, що вміщує норми права, тобто загальнообов'язкові правила поведінки, наділений відповідною юридичною силою, спрямований на врегулювання відповідних суспільних відносин і є результатом правотворчої діяльності спеціально на це уповноважених органів держави.
Для суб'єкта, який реалізовує та застосовує право, не мають значення ніякі інші джерела, крім нормативноправового акту, оскільки тільки офіційно виданий юридичний документ є джерелом його прав і обов'язків за відповідних умов, що також повинні бути офіційно встановленими (юридичні факти).
Від нормативноправових актів слід відрізняти офіційні юридичні документи, які не містять норм права і не вносять безпосередньо змін у законодавство.
Наприклад, акти затвердження положень, правил, статутів, тощо. Практичне значення має також відмінність нормативноправових актів і актів застосування норм права, тому що останні не містять правил загального характеру, тільки індивідуальні приписи, що адресовані певним суб'єктам і призначені для вирішення конкретних справ, засвідчення тих чи інших фактів.