Форма державного правління. Тенденції розвитку держав за формою державного правління
Монархія це така форма правління, за якої верховна державна влада юридичне належить одній особі монарху, котрий здобуває її безстрокове, як правило, за спадком серед правлячої династії. Інколи монарха можуть обирати.
Виходячи з цього, можна визначити наступні ознаки монархії:
S безстроковість влади монарха;
S володіння владою за спадком, за правом крові;
S представництво монарха від імені держави не за
дорученням, а за власним правом; •S непідпорядкованість влади монарха будьяким іншим
суб'єктам. 56
Історія світової цивілізації знає різні види монархії: абсолютна, дуалістична, парламентська. У цілому вони поділяються на дві групи: обмежені й необмежені монархії.
Необмежені монархії це монархії, в яких влада ніким і нічим не обмежена. Тобто, це стан, коли у країні не існує ні органів, ні законів, що могли б у якійсь мірі змінити або відмінити волю монарха. До необмежених відносять абсолютну і деспотичну монархії.
> Деспотична це монархія, в якій владу монарха обожнюють, а його офіційно визнають божеством. Цей різновид був поширений у державах рабовласницького типу, в першу чергу в країнах стародавнього сходу.
> Абсолютна монархія, типова для пізніших часів, і свого розвитку набула в епоху феодалізму. За цієї монархії монархи не є божественними особами, але за ними закріплювали необмежену владу, завдяки належності їх до правлячої династії. Прикладами абсолютної монархії можуть служити царська Росія, а в сучасний період Саудівська Аравія, Марокко.
Обмежені монархії це монархії, в яких влада монарха в тій чи іншій мірі обмежується повноваженнями певних державних органів. Розрізняють такі її види: дуалістична і парламентська монархії та ін.
> Дуалістична монархія це форма правління, де монарх глава держави особисто формує склад уряду, яким керує сам або через прем'єрміністра, якого він призначає (Бахрейн, Кувейт).
> Парламентська монархія форма правління, за якої влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, і за ним лише формально зберігається статус глави держави, але тільки з представницькими повноваженнями.
Виконавча влада належить уряду, який формується парламентом і лише йому підзвітний. Переважна більшість сучасних монархій це монархії парламентарні, їхнє існування обумовлено національними традиціями, живучістю певних символів тощо (Англія, Данія, Швеція, Японія).57
Нині існує близько ЗО монархій.
Республіка це така форма правління, за якої вищу державну владу здійснює виборний колегіальний орган, котрий обирає населення країни (або його частина) на певний строк. Різновидами республіканської форми правління сучасних держав є:
> Президентська республіка це форма правління, де глава держави президент одноособове або з наступним схваленням парламенту формує уряд, яким сам керує (в руках президента поєднується повноваження глави держави 5 глави уряду); Така форма існує у США, Аргентині, Мексиці, Росії;
> Напівпрезидентська або президентськопарламентська республіка це республіка, де глава держави президент особисто пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем'єрміністра, який підлягає обов'язковому затвердженню або погодженню всім парламентом. До таких держав належать Фінляндія, Франція, Україна;
> Парламентська республіка — це форма правління, де глава держави президент не може впливати на склад і політику уряду, який формується тільки парламентом і підзвітний лише йому. До таких держав належать Австрія, Італія, ФРН.