§'5. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії
Одним із видів звільнення від кримінальної відповідальності є звільнення від такої відповідальності за актом амністії, який не має персоніфікованого характеру. Як уже зазначалося, видання акта (закону) про амністію належить до компетенції Верховної Ради України (ч. З ст. 92 Конституції України). 1 жовтня 1996 p. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про застосування амністії в Україні", в який 19 грудня 1996 p. були внесені деякі доповнення'. Амністія оголошується законом, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та вищезгаданого Закону і становить собою звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних У вчиненні злочинів (ст. 1 Закону). Дія закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припинені або перервані після прийняття закону про амністію. Голос України. 1996. 19 листопада; 1997. 10 січня. 359 У виняткових випадках, з метою припинення суспільне небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію (умовна амністія) (ст. 4 Закону). Не допускається застосування амністії: а) до особливо небезпечних рецидивістів, визнаних такими вироком суду, що набрав законної сили; б) до осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі; в) до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів; г) до осіб, засуджених за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах; д) до осіб, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "г" цієї статті, і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання. Законом про амністію можуть бути визначені також інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється (ст. З Закону). 21 листопада 1996 p. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про амністію осіб, які брали участь у масових акціях протесту проти несвоєчасних виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат". Стаття 2 Закону говорить: "Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами (тобто йдеться про звільнення від кримінальної відповідальності — авт.), про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом особами, зазначеними у статті 1 цього Закону", а саме тими, які вчинили злочини, передбачені статтями 1873, 1875, частинами 1 і 2 ст. 2173 КК за умови, що вчинені ними дії були пов'язані з протестом проти несвоєчасних виплат заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Цей Закон містить норму (ст. 4) про те, що він не застосовується до особливо небезпечних рецидивістів, визнаних такими вироком суду, що набрав законної сили, та до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів. Виконання цього Закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності покладено: щодо осіб, кримінальні справи на яких перебувають в провадженні органів попереднього слідства, — на ці органи; щодо осіб, справи на яких перебувають у провадженні судів і до набрання чинності цим Законом не розглянуті, — на суди. Цей Закон 360 підлягає виконанню протягом двох місяців після набрання ним чинності (ст. 6). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння. На підставі акта (закону) про амністію певної категорії осіб, який має нормативний характер, приймається відповідне рішення щодо конкретної особи (скажімо, постанова слідчого про закриття кримінальної справи). Однак закриття справи внаслідок акта амністії не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку (ч. 4 ст. 6 КПК). У такому випадку суд при доведеності вини виносить обвинувальний вирок зі звільненням засудженого від покарання. У випадку, коли суспільне небезпечне діяння, що підпадає під дію акта про амністію, вчинено неосудною особою, призначення щодо неї примусових заходів медичного характеру не відбувається; суд виносить ухвалу про закриття кримінальної справи, повідомляючи про це органи охорони здоров'я.
Еще по теме §'5. Звільнення від кримінальної відповідальності за актом амністії: