§ 1. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав
Правова карта світу досить різноманітна. Кожна країна має власну систему права. Інколи на терені однієї країни діють різні правові системи. Так, шотландське право суттєво відрізняється від англійського, хоча обидві правові системи діють у межах однієї країни — Великої Британії. Країни можуть належати до різних соціальноекономічних формацій, у них можуть існувати різні форми державного устрою, різні політичні режими, що не може не відбиватися на нормах права, формуванні правових систем. На них справляють вплив традиції, рівень культури, сповідувані населенням релігії тощо. Статут ЮНЕСКО (ст. 3) передбачає зміцнення взаєморозуміння між народами шляхом розвитку у всесвітньому масштабі вивчення іноземного права і використання порівняльного методу. Ознайомлення з положеннями кримінального права зарубіжних країн доцільне для пізнання його суті, а не лише для оцінки під критичним кутом зору. Відомо, що пізнаючи право інших країн, ми краще розуміємо своє національне. Порівняння дає можливість визначити спільне та відмінне, бачити як недоліки, так і кращі зразки вирішення певних питань. Французький компартактивіст Рене Давид, розглядаючи право різних країн, виділяє три основні групи правових систем: романсгерманську правову сім'ю, сім'ю загального права і сім'ю соціалістичного права". Романсгерманська правова сім'я (інакше — континентальна) включає право країн, в яких чільне місце посідають правові норми як такі, що відповідають вимогам справедливості і моралі. Загальна норма застосовується до конкретного випадку. Сім'я загального права (common law) включає право Англії і тих країн, які наслідували зразок англійського права. Це право було створено суддями. Його норми менш М„ ' Див.: Давид Р. Основные правовые системы современности. 1988. — С. 40. 438 абстрактні й спрямовані на вирішення конкретної проблеми, а не на формулювання загального правила поведінки на майбутнє. Репрезентантами романсгерманської правової сім'ї є право Франції, ФРН, Австрії, Італії, Швейцарії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, репрезентантами сім'ї загального права — право Англії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії. Для оцінки положень правових систем, що належать до згаданих двох сімей права, достатньо розглянути право кількох країн. Перш за все, це право Франції, ФРН (романогерманська правова сім'я), Англії та США (сім'я загального права). Що ж собою являє кримінальне право як галузь права в розумінні різних зарубіжних авторів? На думку французького вченого Жана Ларгуйє, кримінальне право є галуззю позитивного права, яке визначає кримінальне карані діяння і санкції за їх вчинення'. Англійські вчені Сміт і Хоган пишуть ще коротше, а саме: кримінальне право — те, яке визначає, є діяння злочином чи ні2. На думку північноамериканських авторів Ляфейва та Скотта, матеріальне кримінальне право є тим правом, що з метою запобігання спричинення шкоди суспільству оголошує, яка поведінка є злочинною, і вказує покарання, яке може бути призначене за таку поведінку3. Англійський автор Курзон пише, що кримінальне право є галуззю публічного права, тобто такого права, яке стосується відносин членів суспільства і держави. По суті, воно стосується встановлення, судового розгляду і покарання тієї дії або бездіяльності, котрі відомі як злочини4. Що ж є завданням кримінального права? Які його цілі? Показовим щодо цих питань є положення § 1.05 Кримінального кодексу штату НьюЙорк 1965 р. У ньому зазначається: "загальні цілі положень Кодексу: 1) заборонити поведінку, яка невиправдано і невибачно спричиняє або загрожує спричинити суттєву шкоду індивідуальним або публічним інтересам; ' Див.: Lwguier 1. Le Droii Penal. — Paris. 1978. — P.6. \w 'цив': smith /c ' HOSan B Criminal Law. — London, Eclinburg. 3 Див.: La Fave W.R, Scott A W. Criminal Law. — St. Paul, 1986. — г. о. 4 Див.: Curzon LB. Criminal Law. — London, 1988. — P.3. 439 2) дати ясне попередження про характер забороненої поведінки і про покарання, які накладаються при засудженні; 3) визначити дію або бездіяльність і психічний стан, що їх супроводжує, які складають кожне посягання; 4) провести межу на розумних підставах між серйозними і малозначними посяганнями і передбачити за них відповідні покарання; 5) забезпечити суспільну безпеку попередженням вчинення посягань шляхом віднаджуючого (deterrent) впливу покарань, які накладаються, соціального відновлення засуджених, а також їх ізоляції, якщо це необхідно в інтересах суспільства"'. У переважній більшості кримінальних кодексів капіталістичних держав вказівка на цілі кримінального законодавства відсутня. Це стосується так званого Федерального кримінального кодексу США, яким є частина І "Злочини" розділу 18 "Злочини і кримінальний процес" Зводу законів США, кримінальних кодексів Японії, Франції, ФРН, Італії, Іспанії, Австрії, Швейцарії, Швеції, Данії, Фінляндії. Водночас у кримінальних кодексах більшості соціалістичних та постсоціалістичних зарубіжних країн містяться норми про цілі кримінального законодавства. Так, норми про цілі кримінального кодексу містять кодекси СРВ 1985 р. (ст. I)2, КНР 1979 р. (ст. I)3, Республіки Куба 1987 р. (ст. І)4. А от Кримінальний кодекс Польщі 1969 p. такої норми не містить.
Еще по теме § 1. Загальна характеристика кримінального права іноземних держав: