9.6. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

Згідно з чинним законодавством в Україні створюються:

а) Збройні Сили України; б) Національна гвардія України; в) Служба безпеки України; г) формування і підрозділи МВС; д) Прикордонні війська України; е) Управління охорони вищих посадових осіб України та деякі інші.

Складом злочину є створення (організація) не передбачених законодавством воєнізованих чи збройних формувань.

366

Згідно з пунктами 1 і 2 примітки до ст.

За ч. 1 ст. 260 КК кваліфікується створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності, а за ч. 2 ст. 260 КК - створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності.

Створення незаконних воєнізованих чи збройних формувань чи груп і активна участь у їхній діяльності вчинюються умисно і з метою використання таких формувань чи груп для досягнення політичної мети - вирішення політичних проблем із застосуванням військової сили.

Керівництво незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, їх фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки кваліфікуються за ч. З ст. 260 КК.

Участь у складі воєнізованого або збройного формування у нападі на підприємства, установи, організації або на громадян кваліфікується за ч. 4 ст. 260 КК.

Якщо вчинення збройним чи воєнізованим формуванням нападу призвело до загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, то діяння кваліфікується за ч. 5 ст. 260 КК.

Керівництво незаконним воєнізованим чи збройним формуванням, його зброєю, боєприпасами або військовою технікою, як і участь у складі такого формування чи групи, (ч. З ст. 260 КК) відрізняється від бандитизму (ст. 257 КК) політичною метою і політичними проблемами, для вирішення яких створюються й діють такі рормування і групи.

Відповідальність за ст. 260 КК настає з шістнадцяти

Ядповідальними є організатори та керівники воє-

аних формувань і груп, а також особи, які безпосе-

брали участь у нападі, вчиненому воєнізованим

муванням чи групою. Якщо участь у такому нападі

1 особи віком від чотирнадцяти до шістнадцяти

367

І

років, то вони підлягають кримінальній відповідальності лише за злочини, вказані у ч. 2 ст. 22 КК, які ці особи безпосередньо вчинили чи брали участь у їх вчиненні.

Частина 6 ст. 260 КК передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності учасника незаконного воєнізованого формування чи групи за умови, що він добровільно вийшов з такого формування чи групи і повідомив про їх існування органи державної влади.