<<
>>

9.6. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань

Згідно з чинним законодавством в Україні створюються:

а) Збройні Сили України; б) Національна гвардія України; в) Служба безпеки України; г) формування і підрозділи МВС; д) Прикордонні війська України; е) Управління охорони вищих посадових осіб України та деякі інші.

Складом злочину є створення (організація) не передбачених законодавством воєнізованих чи збройних формувань.

366

Згідно з пунктами 1 і 2 примітки до ст.

260 КК, воєнізованими визнаються формування, які мають організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну, і у яких проводиться військова або стройова чи фізична підготовка. Збройними визнаються воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

За ч. 1 ст. 260 КК кваліфікується створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності, а за ч. 2 ст. 260 КК - створення не передбачених законом збройних формувань або участь у їх діяльності.

Створення незаконних воєнізованих чи збройних формувань чи груп і активна участь у їхній діяльності вчинюються умисно і з метою використання таких формувань чи груп для досягнення політичної мети - вирішення політичних проблем із застосуванням військової сили.

Керівництво незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, їх фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки кваліфікуються за ч. З ст. 260 КК.

Участь у складі воєнізованого або збройного формування у нападі на підприємства, установи, організації або на громадян кваліфікується за ч. 4 ст. 260 КК.

Якщо вчинення збройним чи воєнізованим формуванням нападу призвело до загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, то діяння кваліфікується за ч. 5 ст. 260 КК.

Керівництво незаконним воєнізованим чи збройним формуванням, його зброєю, боєприпасами або військовою технікою, як і участь у складі такого формування чи групи, (ч. З ст. 260 КК) відрізняється від бандитизму (ст. 257 КК) політичною метою і політичними проблемами, для вирішення яких створюються й діють такі рормування і групи.

Відповідальність за ст. 260 КК настає з шістнадцяти

Ядповідальними є організатори та керівники воє-

аних формувань і груп, а також особи, які безпосе-

брали участь у нападі, вчиненому воєнізованим

муванням чи групою. Якщо участь у такому нападі

1 особи віком від чотирнадцяти до шістнадцяти

367

І

років, то вони підлягають кримінальній відповідальності лише за злочини, вказані у ч. 2 ст. 22 КК, які ці особи безпосередньо вчинили чи брали участь у їх вчиненні.

Частина 6 ст. 260 КК передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності учасника незаконного воєнізованого формування чи групи за умови, що він добровільно вийшов з такого формування чи групи і повідомив про їх існування органи державної влади.

<< | >>
Источник: Коржанський М. И.. Кваліфікація злочинів. Навчальний посібник. Видання 2-ге-К.: Атіка, 2002,-640с.. 2002

Еще по теме 9.6. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -