13.4. Розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин
Розкраданням визнається незаконне вилучення наркотичних засобів або психотропних речовин із володіння приватних осіб чи організацій, підприємств, установ з метою використання їх самим винним або іншими особами.
Кримінальна відповідальність за розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин не залежить від способу викрадення (таємно, відкрито, із застосуванням обману чи насильства тощо), мотивів викрадення, крім умов крайньої необхідності (ст. 39 КК).Предметами розкрадання можуть бути лише наркотичні засоби або психотропні речовини, визначені Законом України від 15 лютого 1995 р. «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» (див. ст. 307 КК України). Для визнання того чи іншого засобу наркотичним або речовини психотропною призначається експертиза.
Розкрадання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 КК, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами посадовою особою, визнається вчиненим при обтяжуючих обставинах і кваліфікується за ч. 2 ст. 308 КК України.
Якщо таке діяння було вчинене вимаганням із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, або розбійним нападом, організованою групою, в особливо великих розмірах, то воно кваліфікується за ч. З ст. 308 КК України.
Розкрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин вчинюється умисно з метою їх відповідного використання, що завідомо для винного призведе до запо-ДІяння шкоди здоров'ю потерпілих.
Відповідальність за розкрадання наркотичних засобів а°о психотропних речовин настає з шістнадцяти років, а
розкрадання наркотичних засобів чи психотропних «новин вимаганням чи розбійним нападом, чи в особли-*еликих розмірах - за ч. З ст. 308 КК України з чотирнадцяти років.
497