<<
>>

Стаття 137. Зміна позовних вимог

1. Позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

2. Суд за клопотанням відповідача оголошує перерву в судовому засіданні та надає відповідачу строк, достатній для його підготовки до справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги. Вимоги статті випливають із принципів диспозитивності та змагальності (див. статтю 11 КАСУ і коментар до неї).

Права щодо зміни адміністративного позову

2. Відповідно до першої частини статті 51 КАСУ в будь-який час до закінчення судового розгляду позивач має право:

1) змінити підставу адміністративного позову;

2) змінити предмет адміністративного позову;

3) збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

3. Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи:

1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими;

2) доповнення фактичних чи правових підстав новими;

3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

4. Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну відповідача або залучення співвідповідача (співвідповідачів), а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Але в будь-якому разі зміна предмету адміністративного позову не повинна тягнути за собою порушення правил підсудності, інакше суд її не повинен приймати.

5. Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

6. Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов'язаний зі справою.

7. Від імені позивача змінити адміністративний позов може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

8. Уточнення формулювання вимог адміністративного позову (з метою усунення двозначності, приведення формулювання позову у відповідність до формулювання закону тощо) не вважається зміною адміністративного позову, оскільки зміст і розмір вимог залишається тим самим.

Порядок реалізації права змінити адміністративний позов

9. Щоб змінити адміністративний позов у будь-який із зазначених вище способів, позивач повинен якнайшвидше подати до суду письмову заяву. Таку заяву може бути подано не пізніше, ніж до закінчення судового розгляду (тобто зміна адміністративного позову можлива не лише на стадії судового розгляду, а й під час підготовчого провадження).

Заява про зміну позовних вимог має відповідати вимогам статті 106 КАСУ.

10. Якщо зміна адміністративного позову тягне за собою зміну розміру судового збору, то у разі збільшення розміру судового збору позивач повинен доплатити різницю і додати до заяви про зміну позовних вимог квитанцію про сплату судового збору чи інший документ, що це підтверджує. Якщо розмір судового збору внаслідок зміни позову зменшується, позивач має право заявити клопотання про повернення різниці (частина друга статті 89 КАСУ).

11. Суд при вирішенні питання про задоволення клопотання про зміну позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі.

Якщо зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, то суд вмотивованою ухвалою відмовляє в задоволенні клопотання, оскільки це не є зміною заявлених позовних вимог, а є поданням до суду нового позову. У такому разі позивач має право подати до адміністративного суду новий позов, який розглядатиметься в іншому провадженні.

Якщо зміна позовних вимог тягне необхідність доплатити судовий збір і позивач не надав підтвердження такої доплати, суд має право залишити заяву без руху і запропонувати доплатити у визначений строк судовий збір у необхідному розмірі.

Якщо зміна позовних вимог тягне за собою зміну підсудності справи, суд уповноважений передати справу до іншого суду відповідно до статті 22 КАСУ. При цьому, якщо така зміна позову відбулася після початку судового розгляду, то передача справи можлива лише у разі зміни предметної підсудності.

Оголошення перерви в судовому засіданні

12. За частиною другою коментованої статті, якщо відповідачу, який бере участь у судовому засіданні, необхідно підготовитися до розгляду справи у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог, то за його клопотанням суд зобов'язаний оголосити перерву в судовому засіданні та надати відповідачу строк, достатній для підготовки.

За аналогією, у разі, якщо суд розглядає справу за відсутності відповідача, а позивач під час судового розгляду змінив адміністративний позов, суд повинен оголосити перерву в судовому засіданні, направити відповідачеві копію заяви про зміну позовних вимог і запропонувати у встановлений судом строк надати заперечення у зв'язку зі зміною позивачем позовних вимог.

Зазначені питання суд вирішує ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати. Окремо від постанови суду таку ухвалу оскаржено бути не може.

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 137. Зміна позовних вимог:

  1. 2.4. Проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів в діяльності місцевих загальних судів України
  2. Стаття 51. Права та обов'язки сторін
  3. Стаття 137. Зміна позовних вимог
  4. Сприяння суду в отриманні особами доказів
  5. § 2. Зміст і порядок проведення попереднього судового засідання
  6. ЗМІСТ
  7. ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ процесуальних строків, закріплених у ЦПК України
  8. Текст Кодексу
  9. Структура, фінансування, діловодство
  10. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  11. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань у структурі злочинності в Україні
  12. Поняття, суть і значення диспозитивності в кримінальному судочинстві України
  13. Поняття, види та зміст третейських угод
  14. 2.1. Порядок подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення та відкриття провадження у справі
  15. 2.2. Провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, до судового розгляду
  16. 2.3. Судовий розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  17. 3.1. Участь прокурора у виконанні рішень суду про стягнення аліментів
  18. ДОДАТКИ
  19. Порядок реалізації права на щорічну відпустку
  20. Оптимізація земельно-правових відносини у містобудуванні як основа розвитку капітального будівництва
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -