§ 3. Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження

Цивільними процесуальними засобами порушення в суді справ окремого провадження є: 1) звернена до суду вимога про встановлення певних обставин, юридичного становища громадянина чи його майна або неправильність дій органів, які посвідчують такі обставини; 2) процесуальна форма втілення вимоги — письмова заява, скарга (ст. 5 ЦПК); 3) процесуальна дія по пред'явленню вимоги до суду; 4) процесуальна форма забезпечення виконання вимогизвернення до суду особисто або через представника з поданням заяви, скарги.

Вимога до суду про порушення справи окремого провадження має свої складові (елементи) — предмет, підставу, зміст. Предметом вимоги є право на встановлення певного юридичного факту або юридичного становища громадянина, підставою — обставини, що підтверджують їх наявність чи відсутність, а змістом — суть вимоги. У кожній справі елементи вимоги мають різний характер, але, як правило, усі вони або два з них (предмет і зміст) визначені законом15.

Рішення суду, постановлене у справах окремого провадження, примусово не виконується органом судового виконання, але має властивість загальнообов'язковості (ст. 14 ЦПК) і реалізується державними органами шляхом оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян, зокрема через видачу свідоцтва про право на спадщину, право власності, виправлення, поновлення і анулювання запису в актах громадянського стану тощо. Для всіх справ окремого провадження характерні особливості процесуальних засобів порушення та розгляду справи в суді.