§ 6. Забезпечення позову в цивільному процесі (поняття та підстави). Заходи забезпечення позову

Інститут забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення суду. Необхідність у застосуванні заходів забезпе­чувального характеру виникає, коли є реальна загроза того, що відпові­дач діятиме недобросовісно або коли невжиття таких заходів зробить не­можливим виконання судового рішення.

Суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпе­чення позову. Забезпечення позову допускається до подання позову та на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефе­ктивний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або ін­тересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір зверну­тися до суду (ст. 149 ЦПК України).

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фі­зичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включно з переглядом рішення чи ухвали в апеляційному чи касаційному порядку.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторного звернення до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінювання обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпе­чення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судо­вого процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема чи здатен такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку з ужиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Законом передбачено вичерпний перелік заходів забезпечення по­зову залежно від характеру вимог позивача. Згідно зі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та/або грошові кошти, що нале­жать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і перебувають у нього чи в інших осіб;

- накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- установленням обов'язку вчинити певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або викону­вати щодо нього інші зобов'язання;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- переданням речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що міс­тять об'єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами, потрібними для забезпечення ефективного за­хисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються вищенаведеними заходами.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмір- ними із заявленими позивачем вимогами.

Законом установлено і певні обмеження щодо застосування захо­дів забезпечення позову. Так, не може бути накладено арешт на пред­мети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову у вигляді накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'яз­ковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включно з доглядом за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодо­помоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, до­помогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплато­спроможного банку, банку, щодо якого ухвалено рішення про відкли­кання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або гро­шові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не допускається забезпечення позову у вигляді зупинення тимча­сової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення пев­них дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим осо­бам, зокрема уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фі­зичних осіб, під час здійснення тимчасової адміністрації чи ліквідації ба­нку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуаль­них актів Міністерства фінансів України, ухвалених на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ухвалених у процесі виве­дення неплатоспроможного банку з ринку, а також у вигляді встанов­лення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, На­ціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти дії, обов'язку утриму­ватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову через зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного ба­нку України, а також установлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов'язку вчиняти певні дії чи обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову у вигляді заборони відпові­дачеві вчиняти певні дії, обов'язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого ухвалено рішення про відкликання банківської ліце­нзії та ліквідацію банку з підстав, визначених ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за зміс­том є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Для порушення перед судом питання щодо вжиття заходів забез­печення позову учасник справи має подати до суду заяву про забезпе­чення позову відповідно до положень статей 151, 152 ЦПК України.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає певну процедуру застосування заходів забезпечення позову. Питання про забезпечення по­зову зазвичай вирішується судом без проведення окремого судового засі­дання і без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про за­безпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випад­ках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для роз­гляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

У разі потреби позов може забезпечуватись не повною мірою, а ча­стково, наприклад, коли він складається з декількох вимог, а забезпе­чення потребують лише окремі його вимоги.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок вико­нання ухвали про забезпечення позову

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення по­зову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому ро­згляду справи.

За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну од­ного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного за­ходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засі­данні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповід­ного клопотання учасника справи.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціа­тиви або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.