<<
>>

Тимчасове зупинення судового розгляду

Суд зобов'язаний прагнути до того, щоб справа була вирішена в одному засіданні. Однак нормальний плин провадження в суді іноді порушується як внаслідок причин, що перешкоджають взагалі винесенню рішення по даній справі, так і через обставини, які роблять неможливим подальший розгляд справи в даному засіданні.

Існує три форми тимчасової зупинки процесу: перерва, відкладення розгляду та зупинення провадження по справі. Названі форми відрізняються за підставами, строками зупинки і наслідками.

Згідно з ч. З ст. 159 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Перерва — це відстрочка продовження судового засідання на відносно короткий час, викликана головним чином необхідністю відпочинку суддів або виникненням таких обставин, які перешкоджають продовженню процесу, але можуть бути усунуті порівняно швидко і просто. Закон не розшифровує поняття таких перешкод. Після закінчення перерви судове засідання відновлюється з тієї стадії, на якій була оголошена перерва.

Відкладення розгляду справи — це перенесення засідання суду на інший час у зв'язку з виявленням обставин, що перешкоджають вирішенню справи по суті в даному засіданні.

Підставами відкладення розгляду справи, зокрема, є:

1) неявка в судове засідання однієї зі сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) неявка в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) перша неявка без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники (ч.І ст.169 ЦПК);

5) неявка в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача (ст.170 ЦПК);

6) неможливість розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб (ч.І ст. 191 ЦПК);

7) неподання витребуваних доказів;

8) необхідність витребування нових доказів.

Таким чином, питання про відкладення слухання по справі ви­рішується в переважній більшості випадків за розсудом суду виходячи з конкретних обставин справи. Однак справа відкладається завжди з метою необхідності здійснення яких-небудь процесуальних дій.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала, у якій призначається день нового судового засідання.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

У справі про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення.

Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.

У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання (ч.7 ст.191 ЦПК).

Зупинення провадження у справі — тимчасове припинення здійснення процесуальних дій у справі по незалежних від суду і сторін обставинах, що перешкоджають подальшому руху справи.

Іншими словами, зупинення провадження — це тимчасове при­пинення здійснення судом усіх (за винятком забезпечення позову та доказів) процесуальних дій на будь-якій стадії цивільного судочинства (крім стадії відкриття провадження), викликане об'єктивними, тобто не залежними від суду і осіб, які беруть участь у справі, обставинами, зазначеними в законі, що перешкоджають подальшому розвитку процесу і відносно яких неможливо визначити, коли наступить закінчення їхньої дії[43].

Зупинення провадження по справі істотно відрізняється від від­кладення розгляду справи. Слухання справи відкладається на відповідний строк для здійснення судом або особами, що беруть участь у справі, певних процесуальних дій. При зупиненні провадження у справі здійснення процесуальних дій припиняється, за винятком дій по забезпеченню доказів або позову і дій, пов'язаних із самим

зупиненням провадження або його поновленням. Строк зупинення провадження по справі не вказується: воно відновлюється лише при настанні певних, передбачених у законі умов.

Закон встановлює підстави обов'язкового і факультативного зу­пинення провадження у справі. Зупинення провадження є або обо­в'язковим, або факультативним залежно від того, яким чином впливає та або інша юридична подія на подальший розвиток процесу.

Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають право- наступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача в складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами першою-третьою ст.43 ЦПК (ст.201 ЦПК).

Суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування сторони на строковій військовій службі або аль­тернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання;

2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи.

Згідно зі ст.204 ЦПК провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення.

З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за правилами, встановленими ЦПК.

5.

<< | >>
Источник: Васильєв С.В.. Цивільний процес: Навчальний посібник. — X.,2008. -480 с.. 2008

Еще по теме Тимчасове зупинення судового розгляду:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -