<<
>>

Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні

1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.

2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

1. Цивільні справи в усіх судах розглядаються колегіально або одноособово суддями, обраними у встановленому порядку. Цивільні справи у суді першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Цей суддя є головуючим, тобто саме він веде судове засідання.

Головуючий в судовому засіданні має такі обов‘язки:

– забезпечує додержання послідовності вчинення процесуальних дій;

– забезпечує додержання порядку вчинення процесуальних дій;

– забезпечує здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав;

– забезпечує виконання учасниками цивільного процесу їх процесуальних обов‘язків;

– спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи;

– усуває із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;

– забезпечує належний виховний рівень судового процесу;

– забезпечує спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.

Розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи.

Крім того, відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вер­ховного Суду України від 21.12.1990 р. № 9 «Про прак­тику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції» суд зобов'язаний забезпечити можливість здійснення учас­никами процесу їх прав і обов'язків (Бюлетень законодавст­ва і юридичної практики України. — №85.— № 1. — С. 407). Це керівне роз'яснення Пленуму Верховного Суду спря­мовано взагалі до суду, але системне тлумачення цивіль­ного процесуального законодавства та відповідного кері­вного роз'яснення дозволяє зробити висновок, що вказана вище вимога спрямована перш за все до головуючого в судовому засіданні.

2. Дії головуючого під час ведення судового засідання не завжди поділяються учасниками процесу. Непоодинокі випадки неетичної повідінки суддів; зміна порядку ведення засідання у бік його спрощення; необгрунтованого неприйняття клопотань або ухилення від їх вирішення; порушення порядку дослідження доказів; обмеження прав учасників процесу. Подекуди судді чинять психологічний тиск на осіб, які беруть участь у справі.

Якщо учасник процесу не згідний з такими діями судді, він вправі висловити свої заперечення. Заперечення можуть висловити будь-хто з осіб, які беруть участь у справі, а також інші окремі учасники процесу – свідки, експерти та перекладачі. Фахівці у галузі права та спеціалісти такого права не мають.

На нашу думку, особи, які берть участь у справі можуть висловити заперечення щодо будь-яких дій судді, що стосуються процесу. Натомість свідки, експерти та перекладачі – лише щодо ти дій судді, які стосуються їх особисто.

Заперечення на дії судді полягають у висловленні суду протесту проти конкретних його дій, пов‘язаних із розглядом справи, які порушують встановлений порядок розгляду справи.

Доцільно зазначити в чому полягає незаконність або необгрунтованість цих дій.

Заперечення, як правило, є усними, тому що особа не може наперед спрогнозувати проти яких саме дій судді вона буде заперечувати.

Висловлені в судовому засіданні заперечення проти дії судді заносяться до протоколу (журналу) судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу, яка не оскаржується. Оскільки заперечення не є клопотанням, то думка інших осіб, які беруть участь у справі, судом не з‘ясовується.

У разі прийняття заперечень, суддя повинен вчинити дії, спрямовані на усунення помилок та порушень закону, з приводу яких було висловлено заперечення.

Заперечення проти дій головуючого можуть використовуватися для здобуття підстав для наступного відводу суду.

Законом не передбачено можливості висловлення заперечення проти дій інших учасників процесу в судовому засіданні.

3. Забезпечення порядку у судовому засіданні необхідне для належного розгляду справи. Суддя зобов‘язаний реагувати на порушення порядку в судовому засіданні. Суддя має право оголосити попередження, видалити учасника процесу з залу засідання, притягнути порушника до адміністративної відповідальності за неповагу до суду.

4. Коментована стаття окремо зазначає, що скарги на дії або бездіяльність судового розпорядника розглядаються головуючим в судовому засідані. Судовий розпорядник має деякі адміністративні функції, його вимоги є обов’язковими для учасників цивільного процесу. Повноваження судового розпорядника передбачені ст. 49 ЦПК.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі. За наслідком розгляду цих скарг головуючий постановляє ухвалу. Ухвала оскарженню не підлягає.

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні:

  1. § 2. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення
  2. Стаття 42. Ведення журналу судового засідання
  3. Стаття 160. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
  4. Стаття 167. Проголошення судового рішення, видача або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі, та особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки
  5. Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції
  6. Стаття 230. Судові рішення суду касаційної інстанції
  7. Розділ VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
  8. Склад суду пертої інстанції
  9. Судовий розгляд як основна стадія цивільного процесу
  10. Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -