Способи ma порядок вручення судових повісток та повідомлень
Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд:
- поштою - рекомендованим листом із повідомленням;
- через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі;
- судовим розпорядником (п.
8 ч. 1 ст. 49 ЦПК), помічником судці;- через сторону чи її представника за їх згодою для особистого вручення повістки або направлення її поштою;
- безпосередньо в суді у разі відкладення розгляду справи особам, які були присутніми у залі судового засідання (п. 10.5 Тимчасової інструкції про діловодство у загальному місцевому суді): шляхом вручення повістки чи повідомлення про виклик до суду або оголошення про явку у судове засідання у інший день з роз’ясненням наслідків неявки під розписку на окремому аркуші, яка додається до протоколу судового засідання;
- телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Особам, які не були присутніми в судовому засіданні, але участь яких суд визнав необхідною, повістки про виклик їх у суд надсилаються не пізніше наступного дня.
Незалежно від способу повідомлення осіб, передбаченого законом, у будь-якому випадку у суду повинні бути дані, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Вручення судової повістки фізичній особі
Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.
Щодо вручення повістки повнолітнім членам сім’ї, які проживають з особою, під розписку, то виникає запитання, чи вважатиметься у такому разі, що особа належним чином повідомлена та чи можна за таких умов слухати справу за її відсутності, зокрема коли йдеться про заочний розгляд справи (ст.
224 ЦПК). Для заочного розгляду справи за відсутності відповідача вимагається, щоб він особисто був повідомлений про розгляд справи. Уявімо таку ситуацію, коли в одній квартирі проживають декілька сімей, родичі. Особі, яка вручає повістку, нічого не відомо про їхні стосунки та можливим буде, що вони не повідомлять особу про розгляд справи, адже ніякої відповідальності цих осіб ЦПК не передбачено, а особа може бути позбавлена права на судовий захист.У частині 5 ст. 76 ЦПК йдеться про те, що судова повістка, вручена представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученою і цій особі. Але таке положення викликає сумнів. Адже представник може брати участь у процесі разом із особою або за її відсутності. Він хоча і бере участь у процесі від імені особи, але за ст. 44 ЦПК представник може бути обмежений у вчиненні певних процесуальних дій. Судова повістка може вручатися особам - сторонам спору, явка яких залежно від предмета спору є обов’язковою, така судова повістка є підставою для увільнення особи від роботи на момент розгляду справи. Якщо особі така повістка не надійде, вона не зможе скористатися повісткою, виписаною на ім’я ї"і представника.
Повістки фізичній особі можуть вручатися через житлово- експлуатаційну організацію чи виконавчий орган місцевого самоврядування. Таке положення закону є сумнівним, оскільки такі органи за невручення особі повістки не несуть ніякої відповідальності. На практиці у більшості випадків вони відмовляються брати такі повістки, посилаючись на те, що не зобов’язані чергувати біля дверей цієї особи, чекаючи поки та з’явиться.
У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, повинна негайно повернути її до суду з відміткою про причини невручення. При цьому листоноша має залишити повідомлення про обов’язок з’явитись на пошту та отримати кореспонденцію на замовлення. Якщо особа у передбачений Правилами надання послуг поштового зв’язку термін (п’ять днів) не отримає судову повістку, лише тоді поштове відділення, де зберігається ця судова повістка, може повернути її до суду з відміткою про причини невручення.
Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цієї особи до суду.
Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. В основному виконання таких доручень щодо вручення судових повісток та повідомлень покладається на Міністерство юстицїї. Україна укладає договори про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах, у яких передбачено засади сприяння щодо вручення судових повісток та повідомлень. У разі відсутності міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою Ук-
раїни, судові повістки та повідомлення вручаються через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Так, ст. 5 (п. j) Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. передбачається функція консула щодо передання судових документів чи виконання судових доручень. Положення про вручення судових повісток та повідомлень підпадає також під дію ст. 415 ЦПК щодо виконання судових доручень іноземних судів.
Судова повістка може бути надіслана особі за її місцем роботи. Вручається, як правило, через відділ кадрів, де під розписку вручають повістку особі або повістку для передачі отримує начальник відділу кадрів чи інша службова особа. У разі відмови особи від отримання повістки ці особи можуть скласти акт у присутності свідків, який направити на адресу суду.
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному ЦПК. Місце проживання відповідача може бути невідомим як на момент пред’явлення заяви до суду, так і стати таким під час розгляду справи.
Якщо йдеться про пред’явлення заяви до суду, то слід керуватися положенням ч. 9 ст. 110 ЦПК, тобто позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи). Тому суд повинен направляти повістку про розгляд справи, ураховуючи ці обставини. Якщо повістку було направлено із застосуванням правил, передбачених ст. 110 ЦПК, але вона повернулася з повідомленням, що місцезнаходження адресата невідоме або адресат вибув, або особа за даною адресою не проживає чи не знаходиться, то суд за наявності такої відмітки на судовій повістці повинен розпочати розгляд справи за відсутності відповідача, якому він у процесі розгляду справи за ст. 78 ЦПК може оголосити розшук, оскільки вручити відповідачу повістку у силу об’єктивних обставин не можна. Наприклад, суд розглядає справу про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею, оскільки більше п’яти років вона не проживала на спірній житловій площі та місце проживання її невідоме. Повістка у такому разі направляється за останнім відомим місцем проживання особи, але повертається з відміткою листоноші про те, що особа за даною адресою не проживає. Тому повістку із такою відміткою слід розцінювати як доказ у справі, оскільки особа дійсно не проживає на спірній житловій площі.Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Ці особи зобов’язані також повідомляти суд про причини неявки у судове засідання, бо у противному разі вважатимуться такими, що не з’явилися в судове засідання без поважних причин.
Вручення судової повістки юридичній особі
Судова повістка юридичній особі надсилається за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їх діяльністю. Вручається вона відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки, розписка направляється назад до суду.
Якщо повістка вручається безпосередньо фізичною особою, наприклад працівником пошти, то вона повинна бути безпосередньо вручена листоношею під розписку особі або відповідній службовій особі юридичної особи, які розписуються про одержання повістки. ЦПК передбачено можливість вручення судових повісток телеграмою (ч. 6 ст. 74 ЦПК), тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляється до суду з підписом особи про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.
Особи, які вручали повістку про явку до суду, повинні у той самий день повернути цю розписку особи з її підписом та відміткою про дату вручення до суду.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці і по* вертає її до суду, тобто особа, яка вручає, сама зазначає про відмову отримати повістку. Але з метою захисту інтересів іншої сторони потрібно все ж таки мати достовірний доказ - свідків такої відмови, оскільки, як зазначено у ч. 8 ст. 76 ЦПК, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Цим положенням закону може скористатись недобросовісна сторона. Повістка фактично може взагалі не вручатись, а особа, яка її вручає, може написати, що адресат відмовився від її вручення, і довести цю обставину буде складно, оскільки відмову пише не сама особа, а така особа, яка вручає повістку.
У пункті 2.4 Тимчасової інструкції про діловодство в місцевому загальному суді передбачено, що не підлягають реєстрації, а передаються для долучення до справ з відміткою про дату одержання їх судом:
а) судові повістки, повернуті суду за неврученням адресату;
б) розписки про одержання судових повісток.