Сімейна медіація: загальна характеристика.
Сімейна медіація – це гнучкий механізм вирішення різноманітних сімейних конфліктів, який можна адаптувати під унікальну ситуацію кожної сім’ї. Сімейні конфлікти є одним з найпоширеніших видів конфліктів, що мають низку особливостей:
• особливий предмет – міжособистісні стосунки (кохання, любов, кровна спорідненість), правові та моральні обов’язки, зумовлені реалізацією функцій сім’ї: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, рекреаційної (взаємодопомога, турбота про здоров’я, організація дозвілля і відпочинку), комунікативної та регулятивної; • сильні душевні переживання та страждання їх учасників.
Емоційний накал заважає людям зосередитися і прийняти обдумане рішення щодо перспектив подальшого життя;• швидкість протікання кожного з етапів конфлікту;
• багатосторонність через залучення до конфлікту, крім основних його часників (подружжя, батьки та дитина, брати та сестри), інших членів сім’ї; • своєрідні форми протиборства (докори, образи, сварка, сімейний скандал, порушення спілкування тощо);
• різноманітні способи завершення (примирення, досягнення згоди, налагодження відносин на основі взаємних поступок, розлучення). Окремо слід сказати про таку особливість сімейного конфлікту з приводу розлучення подружжя як його вплив на стан та інтереси дитини. Розлучення батьків – це одна з найважчих ситуацій для дитини, яка може залишити глибокий слід в душі дитини і негативно вплинути на її майбутнє. Довгострокові наслідки розставання або розлучення для дітей неминуче будуть негативними. Важливо правильно підготувати дитину до змін в її житті, пояснити, що батьки, як і раніше її люблять, і завжди будуть поруч, навіть якщо не будуть більше жити разом. Це може зробити сімейний медіатор, що володіє спеціалізацією для проведення прямого консультування дитини.
Партнери часто визнають, що вони дуже мало знають про процедуру розлучення і не розуміють, як організувати виконання своїх батьківських обов’язків після нього.
Якщо ж під час і після розлучення батьки можуть взаємодіяти один з одним і продовжують спільно виконають свої батьківські обов’язки, дітям набагато легше пережити розлучення. Причини сімейних конфліктів:• обмеження свободи активності, дій,
• самовираження членів сім’ї;
• девіантна поведінка одного або декількох членів сім’ї (алкоголізм, наркоманія, домашнє насильство тощо);
• наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреби одного з членів сім’ї (з його точки зору);
• авторитарний, жорсткий тип стосунків, що склалися в сім’ї;
• наявність важко вирішуваних матеріальних проблем;
• авторитарне втручання родичів у подружні відносини;
• сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі тощо.
До внутрішніх чинників, які можуть спричиняти виникнення конфліктів у сім’ї, слід також віднести: погіршення економічного стану сім’ї, надмірну трудову зайнятість одного або обох з подружжя; безробіття подружжя або інших членів сім’ї; тривалу відсутність житла; відсутність можливості влаштувати дітей до дитячої установи та ін.
Сімейний конфлікт нерідко набуває форми спору, коли подружжя звертається до юрисдикційних або неюрисдикційних засобів його вирішення. В цих випадках сімейна медіація знову-таки є одним з найефективніших варіантів вирішення спору. Зокрема вона може бути використана у таких категоріях спорів як:
• спори щодо визначення та виконання аліментних зобов’язань подружжя, батьків та дітей, в тому числі визначення розміру чи перерахунку аліментів; • спори з приводу розірвання шлюбу;
• спори щодо утримання подружжя та інші майнові відносини подружжя, батьків та дітей, інших членів сім’ї;
• спори щодо визначення місця проживання дитини та/ або участі кожного з батьків в утриманні та вихованні дитини;
• спори щодо поділу майна подружжя, колишнього подружжя, осіб, які перебували у фактичних шлюбних відносинах;
• спори щодо організації контакту з дітьми баби, діда або інших родичів дитини; • спори щодо встановлення батьківства;
• спори між батьками та дітьми, які не можуть бути вирішені у судовому порядку.
Зокрема такими є так зва ні конфлікти поколінь, коли стикаються різні системи цінностей старшого та молодшого покоління сім’ї. Попри те, що вони розгоряються між близькими людьми, зв’язок між якими є природним, вони здатні призвести до повного розриву відносин між членами однієї родини. Судові рішення вирішують юридичну ситуацію, але не завжди припиняють особистісний конфлікт. У таких випадках в медіації основна увага концентрується на виробленні взаємно прийнятних способів виконання рішення суду без подальшої ескалації напруженості в особистих відносинах. Прийняті рішення в медіації повинні враховувати особливі потреби кожної сім’ї. Сімейна медіація дозволяє розглянути правові питання в ширшій перспективі щоденного життя учасників конфлікту.Медіація є ефективною у випадках, коли сторони не можуть домовитися самостійно, зайшли в глухий кут або не розмовляють один з одним через дуже болісні переживання, спричинені розривом стосунків. Сімейна медіація допомагає сторонам конфлікту усунути розбіжності та добровільно співпрацювати для прийняття усвідомленого вирішення питань, пов’язаних з розлученням, включаючи питання участі у вихованні дітей, фінансові або майнові спори. Сімейна медіація дозволяє врахувати високу емоційність сімейних конфліктів і тому є дуже ефективною в різних заплутаних життєвих ситуаціях. Вона враховує людський фактор в конфлікті та приділяє багато уваги взаєминам. Вона заохочує і полегшує вираження хвилювань, тривог і сумнівів. Будь-які теми, порушені під час медіаційних сесій, можуть бути взяті до уваги та відображені в тексті досягнутої угоди. Зокрема завдяки сімейній медіації батьки можуть знайти відповіді на такі питання, що стосуються дитини: • про місце проживання дитини та форми участі кожного з батьків у її вихованні; • питання утримання та навчання дітей;
• обмін інформацією про стан здоров’я дитини;
• про особливості спілкування батьків один з одним і кожного з батьків з дитиною; • щоденний розпорядок життя дитини, проведення свят, відпочинок на канікулах; • контакт з родичами розлучених батьків, спілкування з бабою чи дідом, іншими родичами; • подарунки, одяг, кишенькові витрати, а також дисципліна, правила виховання і розпорядку.
Проведення сімейної медіації. Сімейні медіатори працюють в парі – в комедіації. Спочатку вони проводять попередню зустріч з кожною стороною для діагностики конфлікту та визначення основних тем для обговорення. Основне питання, яке ставлять медіатори сторонам на попередній зустрічі, це чи готові вони домовлятися для того, щоб знайти рішення, яке допоможе розв’язати конфлікт. По отриманню позитивної відповіді робота медіаторів спрямовується на таке:
• допомогти налагодити спілкування між учасниками сімейного конфлікту; • допомогти почути і зрозуміти один одного, враховуючи зниження довіри між сторонами або навіть її відсутність через конфлікт. Люди часто не усвідомлюють, що у них є багато спільного, а медіація допомагає це побачити; • допомогти дізнатися про інтереси один одного, а головне – сформулювати для себе і власні інтереси. Іноді люди, переживаючи величезну образу, готові поступитися своїми справжніми інтересами заради того, щоб зробити боляче іншому. Сімейна медіація допомагає зрозуміти безперспективність такого підходу;
• допомогти зрозуміти інтереси дитини. Батьки схильні забувати про почуття дітей, коли «кровоточать» їх власні душевні рани;
• допомогти зберегти батьківські відносини. Що б не відбувалося між подружжям, вони не перестають бути батьками;
• вести сторони до пошуку взаємоприйнятного рішення;
• допомогти сторонам добровільно виконати ухвалене ними рішення. Після цього сторони приходять на загальну зустріч і завдяки підтримці медіатора навчаються безконфліктному спілкуванню з метою почути те, що є важливим для всіх членів сім’ї, включаючи інтереси дитини. Конфліктуючі сторони можуть спілкуватися один з одним не безпосередньо, а через медіаторів. Це дозволяє їм висловити свої почуття і потреби, з’ясувати справжні інтереси іншої сторони. В ході такого спілкування вони починають розуміти вчинки і почуття іншого, і в результаті – стають готовими для спільної роботи над вирішенням своїх проблем. З огляду на великий спектр питань, що виникають під час сімейних конфліктів, процедура сімейної медіації, як правило, включає кілька спільних зустрічей: в середньому їх може бути від трьох до шести, тривалістю до трьох годин кожна.
Такий формат роботи є необхідним так само для трансформації усвідомлення того, що відбувається, прийняття ситуації, навчання новому формату безконфліктної взаємодії для відновлення взаємин з близькими людьми. Так само важливим завданням в сімейній медіації при розлученні подружжя є допомога у збереженні своїх батьківських обов’язків. Медіація дає можливість відокремити статус батьків від «гіркоти і смутку», які слідують за втратою статусу дружини або чоловіка. У роботі з подружніми парами, які перебувають в процесі розірвання шлюбу, які готові на мирне позасудове врегулювання конфліктної ситуації, часто звучить запит про надання допомоги в розмові з дитиною і визнання власної безпорадності і нерозуміння, яким чином це краще зробити. На зустрічах при прямому консультуванні дитина має можливість проговорити свої переживання і думки з приводу конфлікту між батьками, сказати про свої бажання і поставити питання, що виникли у зв’язку з розлученням батьків.Дуже часто батьки після розлучення борються за дітей як за об’єкти власності, які можна «виграти» або «програти» в результаті судового процесу, що сприяє загостренню і продовженню конфлікту між батьками тоді, коли дітям найбільше потрібні підтримка і взаємодія батьків. Сімейний медіатор, працюючи з шлюборозлучними справами, має «привносити» інтереси дитини у напрацювання варіантів рішення конфлікту батьками. В сімейній медіації можуть брати участь діти. Пряме консультування дітей проводиться сертифікованим сімейним медіатором з роботи з дітьми за обопільної згоди батьків. Форми участі дітей у сімейній медіації:
1) пряме консультування дітей. Проводиться сімейним медіатором за відсутності батьків, коли дитина не хоче або не може сказати про свої бажання та потреби в їх присутності (для роботи з маленькими дітьми доцільно використовувати спеціальні проектні методики, щоб зрозуміти мову дитини); 2) безпосередня участь дитини в сімейній медіації. В цьому випадку медіатор працює з дитиною в присутності батьків. Цей спосіб роботи може допомогти усвідомити батькам переживання своєї дитини і самим почути те, що є найважливішим і найтривожнішим питанням для дитини;
3) участь дитини в сімейній медіації як сторони конфлікту.
Така форма участі дитини має місце в конфліктах поколінь (батьки–діти). У роботі сімейного медіатора використовується екограма для опису «екології» сім’ї в перехідний період. Коли батьки розлучаються і починають відносини з новими партнерами, сім’я розростається не тільки «по вертикалі», а й «по горизонталі». Екограма корисна також тим, що на ній можна показати дві горизонтальні лінії, що з’єднують обох батьків (зазвичай для цього використовується всього одна лінія). Верхня лінія описує шлюбні відносини, які завершуються при розставанні або розлучення. Нижня лінія представляє їхні стосунки як батьків, які, як правило, повинні тривати на благо дітей і самих батьків. Близьким людям особливо складно впоратися із завершенням своїх шлюбних відносин в умовах, коли необхідно продовжувати спільно виконувати батьківські обов’язки. Дуже часто кілька ліній накладаються одна на одну. Візуальний поділ цих ліній здатний допомогти батькам усвідомити необхідність відокремити проблеми їхнього шлюбу, які стали причиною руйнування їхніх стосунків, від батьківських прав і обов’язків, які продовжують об’єднувати їх в сьогоденні і майбутньому. Екограми особливо корисні, якщо мова йде про розширену сімейну структуру, в яку входять діти від попередніх шлюбів, діти вітчима і мачухи, пасинки і падчерки, а також бабусі й дідусі. Високий рівень здібностей сімейного медіатора в роботі з емоційними станами інших людей, безумовно, сприяє просуванню у вирішенні конфлікту. Медіатор допомагає опонентам виявити, усвідомити і переробити почуття і емоції, що стосуються конфліктної ситуації. Чуйність, відчуття високого професіоналізму сімейного медіатора викликають довіру до нього у конфліктуючих сторін. Це призводить до зниження спроб перекладати відповідальність і прийняття рішення на медіатора. Система підготовки сімейного медіатора поряд з проходженням повного курсу сімейної медіації та регулярного підвищення кваліфікації медіатора в якості обов’язкових елементів включає в себе також проходження певної кількості годин інтервізії і супервізії.