<<
>>

Поняття і терміни сучасної практики медіації на літеру К

КАРТОГРАФІЯ КОНФЛІКТУ - це один з методів вирішення конфліктів, який дозволяє візуалізувати конфліктну взаємодію за певним алгоритмом. Застосування цього методу є можли­вим як в індивідуальній площині за наявності інтрапсихічних (внутрішньоособистісних), так і інтерперсональних (міжосо- бистісних, міжгрупових) конфліктів.

Результатом структурно­го аналізу будь-якого конфлікту є так звана «карта конфлікту», що дозволяє розширити бачення складної ситуації, подиви­тись на неї згори; запустити механізми самоаналізу та реф­лексії; розширити «горизонт» усвідомлення змісту конфлікту, його структури й шляхів вирішення; призводить до адекват­ного сприйняття свого опонента через руйнування «образу во­рога»; додає системності поглядам кожної сторони на пробле­му; визначає нові перспективи та варіанти у виборі стратегії поведінки в конфлікті; створює атмосферу емпатії й визнання думок людей, яких раніше не розуміли, до яких не прислуха­лись; надає можливість висловити потребу, про яку сторона раніше не замислювалась; започатковує групове обговорення проблеми; обмежує дискусію певним чином, що допомагає уникнути надмірного прояву емоцій. Під час складання кар­ти люди схильні стримувати емоції, аналізувати себе, інших і ситуацію.

Складання карти конфлікту - це впорядкований, системати­зований, усвідомлений підхід до вирішення конфлікту. Карто­графія дає змогу зосередитись насамперед на проблемі, а не на емоціях, зануритись не в переживання чи задоволення влас­них образ та амбіцій, а у вирішення проблеми й подолання розбіжностей. Суть методу полягає в послідовному заповненні карти конфлікту, розділеної на кілька секторів (залежно від кількості учасників конфлікту). У її центр уноситься основна проблема, а в розділи - інформація про учасників конфлікту та їхню мету в ньому. Алгоритм складання карти конфлікту мі­стить три основні етапи:

1. У чому проблема? На цьому етапі здійснюється опис про­блеми в загальному вигляді, визначається предмет конфлікту.

2. Хто залучений до конфлікту? Визначаються учасники кон­фліктної взаємодії, їхні позиції, стратегії, бачення проблеми.

3. Які справжні потреби, мотиви та побоювання кожного учасника або групи? Також важливим для конструктивного вирішення конфлікту є можливість висловити й зобразити на карті конфлікту ірраціональні страхи, підсвідомі побоювання.

Водночас слід пам’ятати, що всі учасники картографічного процесу повинні зосереджуватись на потребах і побоюваннях усіх сторін доти, доки карта не буде повністю готова. Особли­востями використання цього методу є його універсальність та ігрова форма.

КАЯТТЯ - самозасудження, жаль людини про те, що вона вчинила так, а не навпаки. Це морально-психологічний акт, за який людина визнає власну провину, шкодує про скоєне та просить вибачити її, полегшити душу, зняти з неї тягар.

КІНЕСИКА (з грец. κιvεω - рух) - це сприйняття на зоровому рівні діапазону рухів індивіда, що виконують експресивно-ре­гулювальну функцію в спілкуванні; це так звана мова тіла, що охоплює жести, міміку, пантоміміку та проксеміку.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС - напруга, що виникає під час усвідомлення наявності яких-небудь двох несумісних знань. Дисонанс виникає, коли людина ухвалює рішення на користь власних бажань, але розуміє, що логіка потребує іншого.

КОКУС - індивідуальні зустрічі медіатора з кожною зі сторін окремо в межах медіації. Можуть проводитись з ініціативи сторін (кожної окремо або всіх) або медіатора.

КОЛО - відновна практика, що сприяє залученню до ро­зв’язання проблеми всіх зацікавлених осіб і забезпечує їхню активну участь в обговоренні ситуації й ухваленні рішень. Головна особливість практики виявляється в тому, що кожен з учасників має змогу висловити власний погляд і бути почу­тим іншими членами Кола завдяки процедурі, яка забезпечує рівність усіх учасників.

КОЛО ЦІННОСТЕЙ - практика, мета якої - сформувати в групі спільні уявлення про цінності, сприяти розкриттю учас­ників і встановленню атмосфери довіри.

КОЛО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ - практика, яку застосову­ють під час конфліктів, до яких залучено багато осіб. В освітніх закладах Коло вирішення проблем використовується, коли кон­флікт виник у класі й охопив більшість учнів. Під час проведен­ня практики група обговорює, що сталось (кожен має змогу вис­ловитись з приводу конфлікту та бути почутим); розмірковують про можливі варіанти вирішення ситуації. Важливо пам’ятати, що розв’язання проблеми повинно задовольнити кожного учас­ника Кола, лише тоді процедуру можна завершити.

КОЛО ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ використовується для того, щоб громада змогла за допомогою цієї вправи ухвалити за­гальноприйняте рішення, яке задовольнить усіх. Свою думку зможе висловити кожен, а не лише найбільш активний, як це найчастіше трапляється в групі. Практика застосовується тоді, коли існує багато можливих варіантів вирішення важливого питання, які слід донести до громади й обрати найкращий варіант із запропонованих під час спільного обговорення.

КОЛА ТЕМАТИЧНІ залежать від віку та діяльності людей, які перебувають у них. Наприклад, цікавими для підлітків є

Кола на тему любові, кохання, дружби, міжособистісних сто­сунків тощо. Найголовніше, щоб тематика була погоджена з учасниками. Можна завчасно запитати в них, що саме їх ціка­вить, або ж запитати про це на самому Колі: «Про що ви хочете поговорити?».

КОЛА ЗЦІЛЕННЯ проводять для підлітків, які пройшли про­цес медіації. Саме за допомогою таких Кіл відбувається їхнє відновлення в громаді. Метою таких практик є поліпшення взаємин між людьми та налагодження стосунків, які були до конфлікту. Традиційно такі Кола починаються з цінностей, а потім відбувається обговорення ситуації, що склалась, резуль­татів медіації та перспектив відновлення взаємин.

КОЛО ДЛЯ БАТЬКІВ повторює всі питання Кола цінностей. Батьків запитують про їхніх дітей, наприклад: «З яким на­строєм ваша дитина йде до школи? З яким повертається? Які зміни відбулися з нею від початку навчального року?». Най­краще ці запитання узгодити з класним керівником.

KOMBATAHTHICTb - принцип дієвої участі в будь-якому процесі/явищі, емоційне залучення або інша співпричетність/ співучасть.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ (з лат. Competentia - відповідальність, здібність) - це коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід; набута в процесі навчання інтегрована здат­ність особистості, яка складається зі знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватись нею в практич­ній діяльності.

КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ - психопатологічний синдром, що інсталюється на рівні невротичних відхилень індивіда та спричиняє виникнення невротичного конфлікту особистості.

КОМПЛЕКС ПЕРЕВАГИ - гіперкомпенсація комплексу неповноцінності, що проявляється в зарозумілості, перебільше­ному підкресленні власних чеснот і спроможностей.

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ (з лат. соттипісо - ро­блю загальним, зв’язую, спілкуюсь та competens (Competentis) - здатний) - це сукупність знань про норми та правила ведення природної комунікації-діалогу, суперечки, переговорів тощо; здатність установлювати й підтримувати необхідні контакти з оточенням, а також певна сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування, передбачають умін­ня змінювати глибину та коло спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнера в процесі спілкування. Вона фор­мується в умовах безпосередньої взаємодії, оскільки є резуль­татом досвіду спілкування між людьми, та опосередкованої, у тому числі з літератури, театру, кіно, з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, засоби їх вирішення й особливості міжособистісної взаємодії. Опану­вання людиною комунікативних навичок передбачає запози­чення з культурного середовища засобів аналізу комунікатив­них ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

КОМУНІКАТИВНІ ВМІННЯ МЕДІАТОРА - це ефективна здатність посередника спілкуватись з партнерами у процесі вирішення спору/конфлікту. До них відносять:

1) уміння правильно усвідомлювати позицію партнера, сприймати його мету, потреби, бажання; уміння з’ясувати, як партнер сприймає його позицію, цілі, поведінку; уміння з’я­сувати помилки в сприйнятті інформації;

2) уміння викликати довіру як передумову отримання ін­формації від сторін і можливість передачі їм необхідної інфор­мації;

3) уміння правильно формулювати власну позицію, дове­сти її навіть тоді, коли вона не збігається з позицією, метою, завданнями партнерів взаємодії, без поглиблювання напруги в спілкуванні;

4) уміння впливати та змінювати позицію партнера на під­ставі спроможності розглянути ситуацію з різних сторін, ура­хувати всі можливі позитивні й негативні наслідки запропо­нованих рішень;

5) уміння демонструвати інший погляд на ситуацію.

КОНВЕРГЕНТНЕ МИСЛЕННЯ - обмеженість звичними по­няттями, стандартними рішеннями, ситуаційною полізалеж- ністю.

КОНВЕРСІЯ (в психології) - різка, неочікувана зміна переко­нань, ціннісних орієнтацій або релігійних вірувань.

КОНКУРЕНТНА BIKTHMHICTb (англ, competitive victimhood) - схильність суб’єктів конфлікту усвідомлювати себе його жертва­ми (особливо в ситуації, коли власних ресурсів не вистачає для вирішення конфлікту на свою користь), а ті втрати, які вони по­несуть унаслідок його загострення, артикулюються як особливі та такі, що неможливо порівняти з утратами опонента.

КОНСЕНСУС (з лат. cosesus - згода, одностайність) - це збіг думок, спосіб вирішення спору/конфлікту, орієнтований на спільне й узгоджене ухвалення рішення суб’єктами взаємодії щодо наявної проблеми; раціональна, усвідомлена солідар­ність між людьми, атрибут нормального стану суспільства, по­ведінка членів суспільства, яка ґрунтується на згоді, узгоджен­ні їхніх соціально значущих дій.

КОНСИЛІАТОР (з англ, conciliation - примирення) - це особа, яка має спеціальні знання у сфері конфлікту та може давати особисті рекомендації сторонам, які опонують, про можливі способи його подолання, проводить переговори без безпосе­редньої зустрічі сторін за одним столом.

КОНСИЛІАЦІЯ - це один із способів ведення переговорів і

вирішення спорів/конфліктів (подібний до медіації), коли не передбачена безпосередня зустріч суб’єктів взаємодії за одним столом, оскільки наявне сильне емоційне навантаження кон­флікту й існує небажання однієї або двох сторін зустрічатись віч-на-віч, але є готовність опонентів все-таки спробувати вирішити проблему без суду.

КОНСТРУКТИВНЕ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТУ - це пошук вирішення проблеми без спроб вплинути на особистість опо­нента. Усі учасники конфлікту спільно беруть на себе від­повідальність за проблему та пліч-о-пліч шукають рішення. Проблему визначають і вирішують спільно. Процес конструк­тивного вирішення конфлікту задовольняє обох сторін і покра­щує їхні взаємовідносини.

КОНТРАРГУМЕНТУВАННЯ - активне обмірковування та спростування індивідом аргументів, що наводяться комуніка- тором.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ МЕДІАЦІЇ - утаємничення та збере­ження всієї інформації, отриманої під час проведення медіа­ції. Будь-яка інформація, конфіденційно повідомлена медіато­рові однією зі сторін, не повинна передаватись іншій стороні, за винятком випадків, якщо на це є згода іншої сторони або цього вимагає закон.

КОНФЛІКТ (з лат. Conflictus - зіткнення) - розбіжності, про­тилежність інтересів сторін, відмінна позиція двох або більше суб’єктів правовідносин, у зв’язку з якими одній зі сторін чи обом сторонам може бути завдана моральна та/або матеріальна шкода; це особливий вид взаємодії, в основі якої - протилежні й несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей і соціальних груп, що супроводжуються негативними психологічними про­явами. Конфлікт є протистоянням суб’єктів взаємодії, спричи­неним складно вирішеними та суб’єктивно значущими протиріччями, які викликають гострі емоційні переживання.

КОНФЛІКТ ЛАТЕНТНИЙ - приховане, неявне зіткнення або початкова стадія розвитку конфлікту, на якій відсутні відкриті дії суб’єктів конфліктної взаємодії.

КОНФЛІКТ МЕНТАЛЬНИЙ - нездатність індивіда до продук­тивної діяльності внаслідок неузгодження соціальних норм, ціннісних орієнтацій і рольових очікувань.

КОНФЛІКТНА ОСОБИСТІСТЬ - це особистість, яка з огляду на певні особливості є ініціатором багатьох негативних або деструктивних конфліктів, а також володіє схильністю залуча­тись у конфлікти, які породжуються іншими.

КОНФЛІКТНА СИТУАЦІЯ - життєва ситуація, що виникає об’єктивно або на підставі бажань майбутніх суб’єктів кон­фліктної взаємодії та створює підґрунтя для реального проти­борства між ними.

КОНФЛІКТНЕ ПРОТИРІЧЧЯ - основа саморозвитку індивіда та соціальних систем, що акцентує положення не уникання конфліктів, а активного пошуку адаптаційних виходів з них.

КОНФЛІКТОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - складова ча­стина професійної компетентності, здатність спеціаліста кон­структивно усвідомити всі основні цінності, які взаємодіють у конфлікті, а також елементи конфлікту як цілісного об’єк­та, знати умови та закономірності переходу однієї стадії кон­фліктної ситуації в іншу, прогнозувати майбутню конфліктну ситуацію, конструктивно змінювати її й використовувати кон­флікт для досягнення своєї мети з урахуванням інтересів іншої сторони.

КОНФЛІКТОЛОГІЯ - галузь знань про причини, закономір­ності та механізми виникнення конфліктів, їхні види, ди­наміку, а також методи профілактики й способи вирішення.

КОНФЛІКТ РОЛЬОВИЙ - конфлікт, зумовлений виконанням несумісних соціальних ролей різних людей або внутріш­німи протиріччями між різними ролями, або компонентами ролі однієї людини. Такий конфлікт може бути зовнішнім і внутрішнім.

Зовнішній рольовий конфлікт зумовлений протиріччями між реальною рольовою поведінкою людини та рольовими очікуваннями з боку оточення. Конфлікт виникає в ситуації, коли людина не хоче або не може виконувати ту соціальну роль, яку вона повинна грати відповідно до свого положення в групі, або не визнає соціальні рольові стереотипи й норми, прийняті в суспільстві.

Внутрішній рольовий конфлікт зумовлений протиріччями між рольовою поведінкою людини та її уявленнями про себе як про суб’єкта цієї ролі. Конфлікт виникає тоді, коли люди­на приймає психологічну роль тільки зовнішньо, на рівні по­ведінки, але не може її прийняти на рівні власних переживань і вважати своєю. Ситуація внутрішнього рольового конфлікту може виникнути, коли особа змушена прийняти психологічну роль під тиском зовнішніх обставин. Такий конфлікт виникає й у ситуації, коли до однієї ролі ставляться суперечливі очіку­вання з боку різних суб’єктів або груп, що неможливо задоволь­нити одночасно.

КОНФЛІКТ СИТУАЦІЙНИЙ - конфлікт особистості із зовніш­німи обставинами, оточенням; може виступати ситуацією, що травмує психічно. Вихід з такого конфлікту можливий шляхом мотиваційної перебудови, залучення захисних психологічних механізмів.

КОНФЛІКТ ЦІННІСНИЙ (СВІТОГЛЯДНИЙ) - протиріччя, що виникають на основі несумісних уявлень, які мають особливе значення; відмінностей у критеріях оцінки ідей і поведінки, розбіжностей у цілях та ідеалах тощо. Конфлікт виникає між індивідами або соціальними групами тоді, коли розбіжності впливають на взаємодію людей або вони починають зазіхати на цінності одне одного, нав’язуючи власні погляди, уявлен­ня, смаки, думки тощо.

КОНФЛІКТНА ВЗАЄМОДІЯ В ПОВСЯКДЕННОМУ СПІЛКУ­ВАННІ - психологічний феномен малого стресу - «вигорання персоналу», що характеризується неадекватною поведінкою, підвищеною нервозністю, жорстокістю в публічній міжосо- бистісній взаємодії.

КОНФОРМІЗМ (з лат. Conformis - подібний, схожий) - зміна поведінки або власних переконань унаслідок реального або уявного тиску інших людей чи групи; пристосування індивіда, пасивне прийняття ним наявного порядку речей, домінант­ної думки тощо.

КОНФРОНТАЦІЯ (з лат. соп проти та frons (frontis) - лоб, фронт) - протиборство, протистояння, зіткнення, висока амплітуда розбіжності в думках, інтересах і цілях суб’єктів взаємодії.

КРИЗА (з лат. krisis - рішення, вирок, рішучий результат) - різке загострення конфлікту, після якого відбувається якісна зміна конфліктної ситуації, що призводить до подальшої його ескалації та переходу в стадію катастрофи.

<< | >>
Источник: Практика медіації : словник-довідник / уклад.: С. О. Гарькавець, Л. П. Волченко. Лисичанськ,2019.128 с.. 2019

Еще по теме Поняття і терміни сучасної практики медіації на літеру К:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -