Підготовка та розгляд справи про оскарження рішення третейського суду. Повноваження суду.

Строк та порядок розгляду заяви про скасування рішення третейсь­кого суду визначаються відповідно до ст. 389-4 ЦПК України.

Справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до су­ду заяви про скасування рішення третейського суду.

Суд розглядає справу за участю сторін та інших учасників третейсь­кого розгляду. Але неявка цих осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При підготовці справи до розгляду суддя може витребувати матеріа­ли справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також докази у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.

В судовому розгляді суд з’ясовує компетенцію третейського суду щодо розгляду спору між сторонами відповідно до укладеної ними тре­тейської угоди та перевіряє відповідність заяви підставам для скасуван­ня рішення третейського суду, передбаченим ч.3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та ч.2 ст. 389-5 ЦПК України.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду без змін або про повне або часткове скасування рішення третейського суду. Ухвала постановляється за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством для ухвалення рішення.

Форма та зміст такої ухвали повинні відповідати загальним прави­лам з урахуванням особливостей відповідної категорії справ — вимогам ст. 389-6 ЦПК України. В ухвалі повинні бути також зазначені:

1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття;

2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;

3) ім’я (найменування) сторін третейського спору;

4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або ча­стково.

Особливість розгляду цієї категорії справ полягає в тому, що суд не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з’ясовує наявність або відсутність підстав для йо­го скасування, що передбачені законом.

Скасування судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, коли рішення третейського суду скасоване повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди. В цих випадках відповідний спір не підлягає подальшому розг­ляду в третейських судах.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасова­но судом лише з підстав, передбачених міжнародним договором Украї­ни та/або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж», шляхом подання заінтересованою особою відповідного клопотання про скасування рішення арбітражу. До підстав, за якими суд може скасува­ти рішення міжнародного арбітражу, віднесені (ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» ):

1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть дока­зи того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки — за за­коном України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поваж­них причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення вине­сено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що ви­ходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені

¹∏po міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України (BBP), 1994, № 25, ст. 198. від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з пи­тань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейсь­кого суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Зако­ну, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону;

2) суд визначить, що об’єкт спору не може бути предметом арбітра­жного розгляду за законодавством України або арбітражне рішення су­перечить публічному порядку України.

28.4.