4. Медіація та альтернативні способи вирішення спорів в сучасній Україні.

Передумовами до розвитку та популяризації альтернативних методів вирішення спорів насамперед стали проблемні аспекти, притаманні функціонуванню державної судової системи будь-якої країни та, як наслідок, реалізації права на справедливий суд: значні фінансові та часові витрати, пов’язані із необхідністю оплати судових зборів, послуг юристів, завантаженість судів та заформалізованість судового процесу.

Альтернативні методи вирішення спорів набувають все більшого поширення практично в усіх державах світу, при цьому Україна не залишається осторонь таких процесів. При цьому медіація в Україні є найбільш поширеним видом альтернативного вирішення спорів і застосовується вже близько 30 років. Можна стверджувати, що медіація в Україні вже набула статусу соціального інституту, водночас створення правового інституту медіації як найбільш поширеного виду альтернативних методів вирішення спорів гальмується відсутністю чіткого розуміння з боку законодавця, 80 юридичної та медіаторської спільноти механізму інкорпорації альтернативних методів вирішення спорів у правову систему держави. Наріжним каменем такого механізму нам видається обґрунтування можливості забезпечення реалізації принципів верховенства права та права на справедливий суд у разі звернення сторін правового спору не до державного судочинства, а до альтернативних методів вирішення спорів, передусім медіації. Адже держава, забезпечуючи правову основу медіації, надаючи їй місце у цивільному, господарському та адміністративному процесах, повинна бути впевнена у забезпеченні конституційних прав та свобод громадян, які беруть участь у медіаційній процедурі, та інтересів третіх осіб.

Перші спроби створити підґрунтя для інституціоналізації практики медіації в Україні були зроблені в пізні радянські часи. Розпад Радянського Союзу спричинив хаос у всіх сферах соціального життя, включаючи трудові відносини.

Масштабні робітничі страйки охопили Донецьку область — осередок вугільної промисловості. Намагаючись взяти участь у вирішенні проблем, група психологів з Донецька вийшла на контакт з Американською арбітражною асоціацією та Федеральною службою посередництва і примирення США та наприкінці 80-х років разом із ними провела низку спільних радянсько-американських семінарів із вирішення конфліктів у Донецькій та Луганській областях. Результатом цієї місії стали два незалежні одне від одного досягнення. По-перше, у 1994 році «Донецький Психологічний Центр» об’єднав зусилля з американською неурядовою організацією «Search for Common Ground» з метою створити перший в Україні центр медіації. Унаслідок такої ініціативи було відкрито вісім центрів медіації по всій Україні за підтримки низки грантів від USAID (агентство уряду США, яке відповідає за гуманітарну допомогу американського народу іншим країнам), фонду «Євразія» та інших донорів. Медіатори одного з найстаріших центрів (Одеська обласна група медіації, створена 1994 року) провели медіацію першої справи, направленої з суду, ще 1997 року63. Друге досягнення стосувалось трудових спорів. Хвиля популяризації та все більш широкого застосування альтернативних методів вирішення спорів не оминула і Україну, адже ми можемо спостерігати становлення медіації як соціального інституту, невпинне збільшення спільноти медіаторів (на момент завершення даного дослідження функціонувала Національна асоціація медіаторів України), жваві дискусії щодо змісту Закону України «Про медіацію» тощо. Об’єктивною залишається неспроможність вітчизняної судової системи повноцінно забезпечувати право на доступ до правосуддя: перевантаженість судів, досить високі судові збори, недостатня ефективність роботи виконавчої служби, що спонукає сторони спору шукати альтернативні методи його вирішення. Вагомою характеристикою 81 системи вирішення спорів у нашій державі є вкрай низька довіра населення до судової системи. Хоча мирні, позасудові методи вирішення спорів застосовувалися людством ще до появи державного судочинства, на даний час презюмується, що стійка тенденція до поширення альтернативних методів вирішення спорів бере свій початок у 1970-х роках із США як противага неефективному, дорогому та складному правосуддю.

Визначальний вплив на становлення та популяризацію медіації в Україні мала діяльність урядових та неурядових організацій США (Американська арбітражна асоціація, Федеральна служба посередництва і примирення, USAID та ін.), які надавали організаційну та фінансову допомогу. Найбільш ґрунтовне дослідження становлення медіації в Україні здійснила Т. Кисельова, зазначивши, що у 1994 р. донецький «Психологічний Центр» об’єднав зусилля з американською неурядовою організацією «Search for Common Ground» з метою створити перший в Україні центр медіації. Унаслідок такої ініціативи було відкрито вісім центрів медіації по всій Україні за підтримки грантів від USAID, фонду «Євразія» та інших донорів. Медіатори одного з центрів (Одеська обласна група медіації) провели медіацію першої справи, направленої з суду, ще у 1997 році. За рахунок гранта Міжнародної фінансової корпорації Групи Світового Банку було відкрито Український центр медіації при Києво-Могилянській бізнес-школі

<< | >>

↑

Источник: Маркова О. О.. ПРОГРАМА навчальної дисципліни «Медіація в юридичній практиці» обов’язкової компоненти освітньої професійної програми другого (магістерського) рівня вищої освіти. Харків - 2022. 2022

Еще по теме 4. Медіація та альтернативні способи вирішення спорів в сучасній Україні.:

- Гражданский процесс России - Цивільний процес України -