Джерела цивільного процесуального права

Джерелами цивільного процесуального права є нормативні акти, в яких закріплені правила, що врегульовують порядок організації та здій­снення правосуддя в цивільних справах.

Таким джерелом, насамперед, є Конституція України, якою встанов­лені основи організації і діяльності суду, правовий статус громадян у цивільному судочинстві.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Тому його рішення, в яких наведене тлу­мачення процесуальних норм, теж є джерелом цивільного процесуа­льного права.

Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. встановлює порядок врегулювання приватноправових відносин, в яких хоча б один елемент пов’язаний з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український. В питаннях визначення застосування права; процесуальної правоздатності та дієздатності іноземців та осіб без гро­мадянства, іноземних юридичних осіб; підсудності судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та ви­конання в Україні рішень іноземних судів тощо застосовується саме цей Закон.

Джерелами цивільного процесуального права насамперед є: Цивіль­ний процесуальний кодекс України, яким врегульовано порядок судо­чинства в цивільних справах, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», яким встановлені мета і завдання правосуддя, методи і форми його здійснення, система органів правосуддя, основні засади організації та діяльності органів правосуддя в Україні.

До джерел цивільного процесуального права належать також інші кодекси і закони України, якими визначені окремі положення цивільно­го процесу:

• Цивільний кодекс України встановлює окремі правила допустимо­сті доказів у цивільних справах, склад осіб, які мають право на пору­шення справи в суді про визнання правочину недійсним, окремі аспекти цивільної юрисдикції суду та ін.;

• Сімейний кодекс визначає склад осіб, які мають право на пору­шення справи в суді про позбавлення батьківських прав, обов’язкову участь органів опіки і піклування у деяких справах із сімейних право­відносин, тощо;

• Кодекс законів про працю України визначає юрисдикцію суду у трудових справах;

• Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» врегу­льовує форми адвокатської діяльності в цивільному судочинстві;

• Закон України «Про прокуратуру» регламентує питання участі прокурора в цивільному процесі тощо.

Джерелами цивільного процесуального права є також укази Пре­зидента та постанови Кабінету Міністрів України, інструкції мініс­терств і відомств, міжнародні договори і угоди, які визначають по­рядок співробітництва між національними й іноземними органами юстиції.

Важливе значення для однакового розуміння і правильного застосу­вання норм цивільного процесуального права мають роз’яснення, що надаються постановами Пленуму Верховного Суду України. Вони не мають нормативного характеру, але є обов’язковими для судів, інших органів і посадових осіб, котрі застосовують норми права, щодо яких подані такі роз’яснення.

Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за ко­лом осіб. Визначення меж дії норм цивільного процесуального права має винятково важливе значення, оскільки це безпосередньо впливає на процедуру справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб і держави.

Дія в часі полягає в тому, що провадження в цивільних справах ве­деться відповідно до цивільних процесуальних законів, які діють на час розгляду справи, здійснення окремих процесуальних дій. Цивільний процесуальний закон може мати зворотну силу тільки у випадку, коли в самому законі це прямо передбачене. Закон, який встановлює нові про­цесуальні обов’язки, скасовує чи звужує процесуальні права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

У просторі — провадження в судах України ведеться за цивільними процесуальними законами України. В окремих випадках на території України може застосовуватися норми права іноземної держави і, навпа­ки, норми права України — судами іноземної держави.

Щодо кола осіб цивільний процесуальний закон поширюється на усіх фізичних осіб, юридичних осіб, державу (ст. ст. 1, 30 ЦПК), іно­земців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб (розділ X ЦПК) та інших суб’єктів цивільних процесуальних відносин на заса­дах рівності.

¹ Гетманцев O., Гетманцев М. Дія в часі нормативно-правових актів, що застосову­ються судом при здійсненні правосуддя в цивільних справах // Юридична Україна.— 2010.— № 6.— С. 67—73.

1.6.