§ 2. Право власності

Будьякі майнові відносини можливі тільки тому, що громадяни та їх групи володіють майном, що існує право власності. Ми можемо придбати ту чи іншу річ завдяки тому, шо ми чимось володіємо.

Тому кажуть, що право власності лежить в основі всіх цивільноправових (майнових) відносин. Саме тому поняття права власності є основним поняттям цивільного законодавства.

Під правом власності розуміють право володіти, користуватися і розпоряджатися тим чи іншим майном, чи цінностями.

Володіння означає, шо ніхто не може відібрати у громадянина власність без його згоди. Власність є недоторканною і знаходиться під охороною держави.

Право на користування означає, що власник може використовувати свою власність за власним розсудом. Так, він може використовувати її з метою задоволення особистих потреб чи для організації господарської діяльності. Ніхто не має права змусити власника використовувати його майно не так. як він цього хоче.

Право розпоряджатися власністю означає, шо власник може не тільки використовувати своє майно, але и відчужити його. тобто продати чи подарувати ного комусь. залишити його у спадок.

Чим же може володіти громадянин у нашіи державі':' Право власності поширюється на все. шо має певну цінність. Власністю можуть бути зе\іля та інші приролчі об'єкти, будівлі, засоби виробництва (нерухоме майно), особисті речі (рухоме майно), гроші, цінні папери, а також духовні творіння: художні та наукові твори, винаходи.

241

<< | >>

↑

Источник: Біленчук П. Д., Сливка С. С. Правова деонтологія. 1999

Еще по теме § 2. Право власності:

- Правовая деонтология -