<<
>>

1.1. Термін "основне цільове призначення земель".

Ч. 1 ст. 19 ЗКУ оперує поняттям "основне цільове призначення земель", що використовується для їх поділу на категорії. Дане поняття у спеціальній літературі та правозастосовчій практиці розуміється по-різному:

Дехто розуміє слово "основне" (цільове призначення) таким чином, що земельна ділянка може мати кілька цільових призначень - основне та другорядне (другорядні).

Наприклад, у разі розміщення у житловому будинку об'єкта зв'язку основним цільовим призначенням буде "розміщення житлової забудови" (що визначатиме належність ділянки до земель житлової та громадської забудови), а другорядним - "розміщення об 'єктів зв 'язку".

Інше розуміння полягає в тому, що основне цільове призначення може поділятися на кілька цільових призначень в межах однієї і тієї самої категорії: так, землі сільськогосподарського призначення поділяються на землі, надані для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, товарного виробництва тощо (див. главу 5 ЗКУ та коментар до неї).

Багато практичних працівників використовують як синонім терміну цільове призначення (у тому числі для конкретизації поняття "основне цільове призначення") поняття "функціональне призначення" або "функціональне використання", що широко вживаються у законодавстві про оцінку земель (див. ПКМ " від 23.03.1995 №213 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", від 30.05.1997 №525 "Про Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)", від 11.10.2002 №1531 "Про експертну грошову оцінку земельних ділянок").

Поряд із цим, при оформленні прав на землю і видачі державних актів використовується т. з. Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), затверджений листом (!) Держкомзему України від 24.04.98 №14-1-7/1205. Не затверджений наказом, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України і, зрозуміло, не оприлюднений у встановленому порядку (тобто в силу положень ст.ст. 57, 117 Конституції України нечинний), цей документ тим не менш використовується органами земельних ресурсів та землевпорядними організаціями при оформленні прав на землю, зокрема, при заповненні та видачі державних актів. Істотні зауваження можна висловити не лише до форми документа, а й до його змісту. Зокрема, ним передбачено існування земель комерційного використання, громадського призначення, земель досліджень і розробок (у складі земель комерційного використання) тощо, використовуються різні та суперечливі критерії поділу земель, причому часто із земельними відносинами зовсім не пов'язані. Класифікатор зовсім не узгоджується із положеннями ст. 19 ЗК.

Також існує підхід, за яким перелік видів цільового призначення, що випливає із закріпленого у ст. 19 ЗКУ поділу земель на категорії, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, і слово "основне", вжите у ст. 19, істотного правового навантаження не несе.

Відзначаючи недосконалість законодавчого регулювання, яке дозволяє подібну неоднозначність у тлумаченні, висловимо думку, що за існуючих умов відмінності термін "основне цільове призначення" слід розглядати як найбільш загальне цільове призначення земельної ділянки, що визначає її належність до певної категорії земель. Основне цільове призначення конкретизується шляхом визначення цільового призначення земельної ділянки за допомогою містобудівної та землевпорядної документації.

<< | >>
Источник: Мірошниченко А. М., Марусенко Р. І.. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К., 2009. - 496 с.. 2009
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме 1.1. Термін "основне цільове призначення земель".:

  1. § 1. Розвиток центральних органів виконавчої влади в Україні у 1990–2005 р.
  2. Елементи забезпечення належного правового порядку використання земель:
  3. 3. Види права землекористування
  4. 4. Встановлення цільового призначення земельних ділянок
  5. Порядок встановлення цільового призначення земельних ділянок.
  6. Порядок зміни цільового призначення земельної ділянки.
  7. Прийняття рішення про зміну цільового призначення зе­мельної ділянки.
  8. 5. Нормування та стандартизація у сфері використання й охорони земель
  9. 1. Поняття, цільове призначення та склад земель сільськогосподарського призначення
  10. 1. Загальні засади та особливості правового режиму земель у межах населених пунктів
  11. 2. Правовий режим земель промисловості
  12. 1. Загальна характеристика земель оздоровчого призначення та їх правового режиму
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -